ПРОЩА́ТИСЯ з ким (при розлуці тиснути одне одному руки, говорити слова прощання і т. ін.), РОЗСТАВА́ТИСЯ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ПРОЩА́ТИ кого, ді... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: розставшисьрасстатьсяДеепричастная форма: расставшись
недок. розставатися, док. розстатисяto part (with); to leave; to take (one's) leave
РОЗСТА́ТИСЯ див. розстава́тися.
Розстатися См. Розставатися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 58.
【完】 见 розставатися
розста́тися дієслово доконаного виду
-ануся, -анешся rozstać się
див. розставатися.
сов. от розставатися