-а, с.
1) Сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ. || яке. Певний економічний лад, а також відповідна надбудова. Первісне суспільство. Феодальне суспільство. || Усі жителі певного краю, міста і т. ін. || заст. Товариство, оточення.
2) біол. Група рослинних або тваринних організмів, що постійно чи тимчасово співіснують де-небудь; угруповання.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
СУСПІ́ЛЬСТВО, а, с.1. Сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, зумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ... смотреть
СУСПІЛЬСТВО - одна з основоположних категорій соціальної філософії, історії та соціології. 1) В широкому розумінні, С. - якісно відмінне від природи, багатомірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення, що постає як сукупність історично сформованих способів і форм взаємодії та об'єднання (діяльності, відносин, поведінки, спілкування, регуляції, пізнання), в яких знаходить свій вияв всебічна і багаторівнева взаємозалежність людей. 2) У вузькому розумінні, С.: а) діахронічно чи синхронічно фіксований соціальний організм; б) відносно самостійний і цілісний момент такого організму; в) спільна основа, поле перетину і накладання індивідуальних дій людей (Тойнбі); г) корелят держави (громадянське С.). Як цілісність С. є предметом не лише історії, а й соціальної філософії та соціології. Проте на відміну від історії, що розглядає його переважно в діахронічному зрізі, та соціології, яка акцентує увагу на зрізі синхронічному, філософія визначає поєднання цих зрізів при вивченні С. як цілого. Філософія зорієнтована на з'ясування єдності, своєрідності всіх наріжних форм, рівнів і аспектів взаємовпливу та взаємоперетворення індивідного й соціального, розв'язання суспільних та особистісних (в їх взаємозалежності) смисложиттєвих проблем, вироблення орієнтирів екзистенційного характеру і виявлення таких умов вільної самоідентифікаціїта самореалізації людини, за яких зберігається і вдосконалюється С. як продукт взаємодії людей, система соціальних зв'язків, що утворює основу і середовище власне людської життєдіяльності. Саме під таким кутом зору філософія розглядає єдність С. з природою (історія при цьому постає як частина історії природи, олюднення природи та своєрідність С. щодо неї); особливості С. як сукупності індивідів, що об'єднуються для задоволення "соціальних інстинктів" (Аристпотпель); відмінності "природного стану" співіснування людей та стану громадянського, "суспільно-договірного" (Гоббс, Локк, Шефтсбері, Мандевіль, Г'юм, Мейн, Тьонніс, Дюркгейм, Варт, Вебер); дистинкцію доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства (Арон, Ростоу, Велл, Гелбрейт, Кан, Тоффлер); С. як сукупність цивілізацій (Данилевський, Тойнбі, Шпенглер); співвідношення С. взагалі та суспільно-економічних формацій як його якісно визначених історичних ступенів розвитку (Маркс, марксизм). Сучасному етапові властиве некласичне розуміння С., для якого характерне співіснування найрізноманітніших підходів до вивчення С. При цьому намагання знайти прийнятне для всіх цих підходів визначення С. призводить до вельми абстрактного тлумачення С. як всеохопної системи, яка окреслюється граничними умовами соціальності як смислової комунікації, а в просторовому вимірі постає як "світове", "планетарне". За таких умов необхідним, врівноважуючим цей уніфікаційний аспект розгляду С. доповненням є здавна притаманна історичній науці "мультиплікативна" характеристика С., яка формується не відкиданням розбіжностей різних підходів, а навпаки - їх врахуванням, що уможливлює осягнення С. в усій його складності і багатстві виявів.І. Бойченко... смотреть
ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., ... смотреть
1. Відносно стійка система соціальних зв’язків і відносин між людьми на основі спільної діяльності, що склалась в процесі історичного розвитку, направлена на відтворення матеріальних умов існування і задоволення потреб; С. підтримується за допомогою звичаїв, традицій, законів і т.д. 2. За Ф.Тьоннісом – на відміну від громади, тип організації соціального життя з механічним зв’язком частин, які складають єдине ціле; характеризується відмінністю устремлінь його учасників, раціональним обміном, розрахунком, усвідомленням корисності і цінності. 3. В культурній антропології – група індивідів, що відрізняється особливою культурою (система цінностей, традиції) і існує незалежно від інших груп, тобто не є їх підгрупою. 4. Сукупність людей, які об’єднуються для задоволення певних потреб і інтересів. англ. society; нім. Gesellschaft f=, -en; угор. társadalom; рос. общество.... смотреть
-а, с. 1》 Сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ.|| яке.... смотреть
У звичайному розумінні — сукупність мешканців певної країни; організована соціальна спільнота, яка характеризується доволі високим ступенем єдності, по... смотреть
імен. сер. родуполіт., соц.сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовни... смотреть
ім society • шкідливий для суспільства detrimental (harmful) to society • ~ взаємного страхування mutual insurance society • ~ достатку affluent society • ~ споживання consumer society • добре упорядковане ~ well-ordered society... смотреть
суспі́льство 1 іменник середнього роду велика сукупність людей, об'єднаних певними відносинами суспі́льство 2 іменник середнього роду група рослинних чи тваринних організмів, що співіснують... смотреть
[suspil'stwo]с.społeczeństwo
суспі́льство[сусп’іл'ство]-ва, м. (на) -в'і
рос. общество сукупність людей, об'єднаних певними відносинами, зумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ.
Грамадаграмадзянстваграмадстватаварыства
Societyпервісне суспільство — primitive society
громадянство, громада, загал, г. спільнота; суспільність.
【中】 社会
-а n społeczeństwo, первісне ~ społeczeństwo pierwotne
грамадаграмадзянстваграмадстватаварыства
Samfund, samhälle; gemenskap
Суспі́льство, -ва, -ву, -вом
comity, community, life, public, society, world
грамада грамадзянства грамадства таварыства
Samfunn; fellesskap
Samfund; fællesskab
{суспі́лство} -ва, м. (на) -ві.
საზოგადოება
общество
Пропаговане послідовниками контркультури бачення організації суспільства, вільного від примусу, яке дає кожній особі можливість самореалізації та повно... смотреть
За К. Поппером, суспільство, в якому панує свобода думки, переконань і дій; протилежність закритого суспільства, особливо при тоталітарному устрої.
див. суспільство відкрите і суспільство закрите
СУСПІЛЬСТВО ВІДКРИТЕ і СУСПІЛЬСТВО ЗАКРИТЕ - терміни, вперше запропоновані Бергсоном і запроваджені Поппером для характеристики соціально-політичних систем, властивих різним суспільствам на тих чи тих етапах історичного розвитку. Відкрите суспільство тлумачиться як суспільство творче й динамічне, засноване на ідеях ліберального плюралізму, пластичне щодо найрізноманітніших змін і впливів, просякнуте духом індивідуальної ініціативи, раціонального осягнення світу, критики і самокритики; воно протиставляється закритому суспільству, як ураженому стагнацією, авторитаризмом, доведеним до магічних форм догматизмом, а також явним переважанням соціально-масового начала над індивідуальним. Цей контрапункт є лейтмотивним для філософсько-історичних побудов Поппера, за якими розвиток сучасної цивілізації, започаткований, на його думку, "грецьк. революцією" V - IV ст. до н.е. , доводить переваги і перспективність суспільств відкритих (на зразок стародавніх Афін чи сучасних західних демократій) щодо закритих (на кшталт Спарти, царської Росії, фашистської Німеччини чи СРСР часів сталінізму). За сучасних умов, коли "марксистський штурм", як зазначає Поппер в післямові до рос. видання книги "Відкрите суспільство і його вороги" (1992), зазнав краху, виникли умови для глобального історичного руху в напрямі відкритого суспільства. До основних положень попередньої універсалістської програми цього руху він зараховує такі: 1. Зміцнення свободи і усвідомлення відповідальності, що випливає з неї; 2. Мир у всьому світі; 3. Боротьба з бідністю; 4. Боротьба з демографічним вибухом; 5. Навчання ненасильству. Концепція відкритого і закритого суспільст-. ва, виражена, зокрема, і в наведених положеннях програми переходу до відкритого суспільства в планетарному масштабі загалом, відіграє конструктивну роль у тих позитивних культурно-історичних та соціально-політичних зрушеннях, що окреслюються в сучасному суспільстві. Однак потенціал цієї концепції залишається значною мірою не тільки нереалізованим, а навіть незапитаним внаслідок як труднощів операціоналізації її вузлових, досить абстрактних і есеїстично викладених понять, так і певної заідеологізованості позицій автора.І. Бойченко... смотреть
Суспільство, в якому втручання політичної влади у життя громадян обмежене до мінімуму; громадяни з власної ініціативи створюють форми економічного, соц... смотреть
(економіка надлишку товарів і послуг) surplus society; excess economy.
див. суспільство відкрите і суспільство закрите
Визначення суспільства пасивних споживачів, яке характеризується централізацією та бюрократизацією управління, а також комерціалізованою масовою культу... смотреть
СУСПІЛЬСТВО ТЕЛЕМАТИЧНЕ (від франц. telematique - "телематика") - термін, яким позначають суспільство, у якому поширені нові комунікаційні технології, що надають можливість телекомпаніям активно запроваджувати інтерактивні форми взаємодії із споживачем інформації, отримувати майже вичерпні дані про вподобання і смаки глядача, його сім'ї (фіксуючи, напр. , його улюблені програми, рекламні сюжети та ін. ). Телематичні системи, поєднуючи телебачення із комп'ютером, створюють основи для "інфототалітаризму", який вдається до ефективних технологій маніпуляції поведінкою, користуючись постійно оновлюваними масивами даних про телеглядачів і споживачів. Складовою С.т. виступає дедалі зростаюче спостереження за повсякденною поведінкою людей - на вулицях, у місцях загального користування, на роботі та ін. Сучасна соціальна думка осмислює тенденції експансії С.т. як органічний прояв трансформації соціуму під впливом інформатизації, але також як реальну небезпеку свободі людини, її гідності і недоторканності сфери приватності. Найбільш радикальні критики і супротивники С.т. вбачають у ньому наступ "кіберіократії" - нової тиранії, коли людина змушена підкорятися винайденому нею самою комп'ютерному Левіафану.В.Заблоцький... смотреть