ОБМИНУТИ

див. обминати I.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

ОБМИНУТИСЯ →← ОБМИНАТИСЯ

Смотреть что такое ОБМИНУТИ в других словарях:

ОБМИНУТИ

ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТ... смотреть

ОБМИНУТИ

обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею). 1. кого. Уникати зустрічі з ким-небудь. Воно (обличчя) стало недобре, лихе, наче жінка побачила перед собою найзапеклішого ворога, якого збиралась обминати десятою дорогою (Є. Гуцало); Про те, що він лакуза, знали всі, а тому гидували з ним стрічатися і завжди обминали десятою дорогою (В. Нестайко); — Чого ти мене десятою дорогою обходиш? — запитав Тимко (Григорій Тютюнник); — Обходь лишень ти Уласа десятою вулицею й не говори до його (до нього) (І. Нечуй-Левицький); // Уникати будь-яких контактів з кимсь. — Бридке дівча, ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою (М. Чабанівський); — Батюшка Софроній?! Тато ж його не любили, десятою дорогою обходили (В. Речмедін); — Кожний вам скаже, що то хата .. злодія, якого сам батько одцурався, а добрі люди десятою вулицею обминають (В. Винниченко); — Ко обхо́дити (обмина́ти) / обійти́ (обмину́ти) стороно́ю кого, що. 1. Залишати кого-, що-небудь поза увагою; не зачіпати когось, чогось. Художник слова бачить зародки нового і допомагає його розвитку, але він не обходить стороною і залишки старого (А. Малишко). 2. Не виявлятися, не відчуватися. Велика й щедра любов давно обійшла його стороною (О. Сизоненко); Дітей Миронових любитиме (Христя), як його самого, материнські почуття не сьогодні, то завтра народяться, не обминуть стороною (Є. Гуцало).... смотреть

ОБМИНУТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: обминувши1. обходити, об'їжджати2. (перен.) утримуватися, ухилятися вiд стосункiв, розмов, зустр... смотреть

ОБМИНУТИ

недок. обминати, док. обминути1) (обходити) to go (to pass, to walk) round, to skirt2) перен. (уникати, ухилятися) to avoid; to pass over; to miss

ОБМИНУТИ

ОБМИНУ́ТИ див. обмина́ти¹.

ОБМИНУТИ

Обминути См. Обминати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 18.

ОБМИНУТИ

【完】 见 обминати

ОБМИНУТИ

Абвандравацьабкружыць

ОБМИНУТИ

обмину́ти дієслово доконаного виду

ОБМИНУТИ

-ну, -неш ominąć, pominąć

ОБМИНУТИ

абвандравацьабкружыць

ОБМИНУТИ

див. обминати I.

ОБМИНУТИ

абвандраваць абкружыць

ОБМИНУТИ

сов. от оминати

ОБМИНУТИ

техн. обгонять

T: 160