ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше... смотреть
як (мов, нена́че і т. ін.) кип’яче́м обпа́рено кого, безос. Хтось раптом став смутний, мовчазний, приголомшений і т. ін. Дівчина ковтала сльози. Як кип’ячем її обпарено на цій очікуваній зустрічі (З журналу); — Да що на тебе найшло, Якове? Вийшов і здоровий, і веселий.., а тут разом неначе тебе кип’ячем обпарено. Грошей не погубив? (Марко Вовчок).... смотреть
обпа́рити[обпариетие]-р'у, -риеш; нак. -ар, -артеи
ОБПА́РИТИ див. обпа́рювати.
Обпарити См. Обпарювати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 22.
{обпа́риетие} -ру, -риеш; нак. -а́р, -а́ртеи.
обпа́рити дієслово доконаного виду
див. обпарювати.
сов. от опарювати
техн. обваривать