ОБУРЕНИЙ

I -а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обурити I.

2) у знач. прикм. Сповнений почуття обурення.

II -а, -е, діал.

Повалений, зруйнований.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

ОБУРЕННЯ →← ОБУМОВЛЮВАТИСЯ

Смотреть что такое ОБУРЕНИЙ в других словарях:

ОБУРЕНИЙ

ОБУ́РЕНИЙ¹, а, е.1. Дієпр. пас. до обу́рити¹.[Кіттельгавс (до краю обурений):] Чи то вже й краю не буде тому бешкету? (Леся Українка);– Та при всіх же ... смотреть

ОБУРЕНИЙ

(ким/чим)ад'єктиввід слова: обурити- (у знач. прикм. ) сповнений почуття обуреннявозмущенный

ОБУРЕНИЙ

обу́рений[оубуреинией]м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

ОБУРЕНИЙ

I -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обурити I.2》 у знач. прикм. Сповнений почуття обурення.II -а, -е, діал. Повалений, зруйнований.

ОБУРЕНИЙ

[oburenyj]прикм.oburzony

ОБУРЕНИЙ

обу́рений 1 дієприкметник розгніваний обу́рений 2 дієприкметник обвалений

ОБУРЕНИЙ

【形】 愤怒的, 怒气冲冲的

ОБУРЕНИЙ

див. сердитий

ОБУРЕНИЙ

збурений, розгніваний, розлючений, роздратований.

ОБУРЕНИЙ

Forarget, harmfull, opprørt

ОБУРЕНИЙ

{оубу́реинией} м. (на) -ному /-нім, мн. -ні.

ОБУРЕНИЙ

Обу́рений, -на, -не

ОБУРЕНИЙ

негодующий; возмущённый

ОБУРЕНИЙ

აღშფოთებული

T: 202