-а, ч., іст.
1) Виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні в 17-18 ст. Генеральний осавул.
2) Офіцерський чин у козачих військах дореволюційної Росії.
3) рідко. Те саме, що осавула 1).
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ОСАВУ́Л, а, ч., іст.1. Виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні XVII–XVIII ст.Після шведської пожоги, тоді... смотреть
ОСАВУЛ – ОСАВУЛАОсавул, -а. 1. Виборна службова особа в Україні в XVII–XVIII ст. 2. Офіцерський чин у козачих військах Росії.Осавула, -и, ч. Прикажчик ... смотреть
ПРИКА́ЖЧИК заст. (найманий службовець у поміщика), ОСАВУ́ЛА (ОСАВУ́Л рідко) заст. — Вірите, сам я дивуюся, за що мене панич так виділяє з-поміж інших п... смотреть
-а, ч. , іст. 1》 Виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні в 17-18 ст. Генеральний осавул.2》 Офіцерський ... смотреть
імен. чол. роду, жив.військ.офiцерський чин у козачих вiйськахесаул
Осаву́ла, -ли, -лі і осаву́л, -ла; -ву́ли, -лів
-а m asawuła (stopień w wojsku kozackim)
осаву́л іменник чоловічого роду, істота
осавул, -а