-нька, ч.
1) Те саме, що пень 1).
2) розм. Нижня частина зуба, що викришився, зламався і т. ін.; залишок зіпсованого зуба.
3) перев. мн. Відростки на тілі птаха, з яких росте пір'я.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ПЕНЬО́К, нька́, ч.1. Те саме, що пень 1.Чайченко обрублював гілки з зваленого дерева, і круг його зрубане дерев'я і пеньки свіжі (Марко Вовчок);Ще вчор... смотреть
до пня. Зовсім, повністю, дощенту. (Ярослав:) Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга); Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу). до пенька́. Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Л. Боровиковський). пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам. Нетямущий, безтолковий, дурнуватий. — Що ж ти, старий пеньок з очима, і далі мене не зрозумів. Репетував багато, а що й до чого — ніяк не збагнеш (З журналу). сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний). чо́ртів пеньо́к, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь. — Ти що? — витягнув шию Плачинда. — Ти як, чортів пеньок, говориш з господарем! (М. Стельмах). як (мов, ні́би і т. ін.) пень. 1. Уживається для підсилення, підкреслення якої-небудь ознаки, дії, якогось стану і т. ін.; дуже. Даремно прислухається (дуб). Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Ю. Збанацький); // Зовсім. — Сидиш, Катюшо, і лаєшся — запросив у гості, а сам, старий чорт, мовчить як пень (В. Собко); Зажурився дяк, немає порадників, сидить на призьбі сам як пень (М. Лазорський). 2. зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. Бездумно, бездіяльно, нічого не розуміючи. Рибалка труситься, стоїть як пень. Не розшолопає — чи ніч, чи день (Л. Глібов); Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (М. Коцюбинський). як пеньо́к. — А я чогось не вмію плакати,— довірливо признався вчитель.— Ще малим, коли мене били, мовчав як пеньок (М. Стельмах); — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить як пеньок? (Григорій Тютюнник).... смотреть
ПЕНЬ (залишок від зрізаного або зламаного дерева), ПЕНЬО́К, ШТУРПА́К діал. (з гострим верхом); КОРЧ (викорчуваний з корінням). В яру шелестіли дуби вік... смотреть
1) stump, bole, stubстояти, як пеньок розм. — to be rooted to the ground, to stand like a stone imageна пні — (про врожай) standing; (про ліс) not fell... смотреть
пеньо́к[пеин’ок]-н'ка, м. (на) -н'ку, мн. -н'ки, -н'к'іў
-нька, ч. 1》 Те саме, що пень 1).2》 розм. Нижня частина зуба, що викришився, зламався і т. ін.; залишок зіпсованого зуба.3》 перев. мн. Відростки ... смотреть
[pen'ok]ч.pieniek
імен. чол. родупенек
【阳】1) пень 的指小表爱2) 翮, 鸟翎的茎
Пеньо́к, пенька́, -нько́ві, на -ньку́; -ньки́, -кі́в
див. дровітня; пень
пеньок:◊ ма́ти на пеньку́ пильнувати; стежити (ср, ст)||мати на оці
{пеино́к} -нка́, м. (на) -нку́, мн. -нки́, -нкі́ў.
1) пенёк 2) (часть птичьего пера) очин
пеньо́к іменник чоловічого роду
-нька m pieniek
пеньок, -нька