ВІДВЕРТА́ТИСЯ (повертати від кого-, чого-небудь обличчя вбік, робити поворот спиною до інших), ОБЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док.: відверну́тися, оберну... смотреть
де (куди́) не поверну́тися. Скрізь, усюди. Де не повернеться (козак заможний Клим), вона (доля) усюди з ним (Л. Глібов); Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький); Вже ворог оточив дороги, куди не повернись… (В. Сосюра). ні́де (ні́як) (було́) поверну́тися. 1. Дуже тісно. Коли вперше з Петром Здором зайшов (Тиміш) до гуртожитку в призначену для них кімнату, Шпак накинувся на новачків: — Самим повернутися ніде (М. Колесник); За ними прийшли ще люди, так що в хаті ніде було повернутися (Григорій Тютюнник). 2. Дуже багато. Кругом їх набилося народу — повернутися ніяк (Панас Мирний). поверну́лося ко́лесо істо́рії, книжн. Сталися зміни в чому-небудь. (Назар Петрович:) Що зробиш? Повернулося колесо історії. Так що тобі, хлопче, мабуть, доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко). поверну́тися / рідко поверта́тися спи́ною (спи́нами, плечи́ма і т. ін.) до кого—чого. Виявити байдужість, зневагу і т. ін. до кого-, чого-небудь, знехтувати ким-, чим-небудь. Раніше, щоб не допустити втрат урожаю, залучали шефів. З переходом на самофінансування і самоокупність шефи повернулися до нас спиною (З газети); — Люди повернулися до них спинами.. А оті запроданці нічого не бачать із своїх нір і гадають, що вони мають на людей вплив… (М. Ю. Тарновський); поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого—чого. Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Тим відрадніше пам’ятати, що скрізь у світі є. .. люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський); Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах). поверта́тися / поверну́тися до життя́. Ставати знову здоровим. Він дихав якось переривчасто, з натугою, і лице його відвічувало незбавну радість людини, що повертається до життя (Григорій Тютюнник). се́рце поверта́ється / поверну́лося. 1. чиє, до кого. Хто-небудь починає прихильно ставитися, відчувати симпатію, любов до когось (перев. після якогось непорозуміння, незлагоди, сварки і т. ін.). Ні, не таким було кохання його (Данила) до дівчини. Її серце вже поверталося до Нечуйвітра, коли Данило побачив Галину (М. Стельмах). 2. тільки док. се́рце поверну́лося у кого. Хто-небудь перейнявся співчуттям, жалем до когось. Очі йому від знемоги закрилися, зуби зціплені, вид страшний, грізний. У матері аж серце боляче повернулося од того виду страшного (Панас Мирний). язи́к не поверта́ється / не поверну́вся у кого, кому і без додатка. Хто-небудь не може, не наважується або соромиться говорити про щось. Хто таки вимовляв виразно дяку, у других язик не повертався, і вони дякували поцілунками (Панас Мирний); Все б дядькові Йванові відповів без брехні, бо є такі люди, що їм сказати неправду просто не можеш, язик не повертається (О. Гончар); — У мене і язик не повернеться умовляти тебе (А. Головко); Дружині кортіло і про борг нагадати, але язик не повернувся (З газети). язи́к поверта́ється / поверну́вся. (Таня:) Ви чуєте, що він говорить! Та як у вас язик повернувся таке про Ракитіна подумати! (І. Кочерга); — Два роки — це таки строк… Може, й забувати стала? Таке запитати повернувся йому язик. Холодом мовчання відповіла на таку безтактність (О. Гончар).... смотреть
див. повертатисятут нема де повернутися — there is no place (room) to turn in here; there is not enough room to swing a cat
ПОВЕРНУ́ТИСЯ див. поверта́тися¹.
[powemutysja]дієсл.skierować się, zawrócić się
【完】 见 повертатися
-нуся, -нешся 1. powrócić, wrócić (się) 2. zawrócić, obrócić się
поверну́тися дієслово доконаного виду
Retourner
див. повертатися I.
сов. от повертатися
обращаться
опритомніти (притомніти), прийти до тями, прийти до пам'яті, очуняти (очунятися), очутитися