ПОДАТКОВИЙ

-а, -е.

1) Стос. до податку; пов'язаний з розподілом і сплатою податків. Податкові пільги. || Признач. для обліку, розподілу і сплати податків. Податковий реєстр.

••

Податкова адміністрація України (ПДУ) — державний виконавчий орган України, що здійснює податкову політику держави.

Податкова амністія — звільнення від застосування санкцій за несплату податків стосовно осіб, які визнали заборгованість і внесли борг до бюджету.

Податкова база (основа податку) — вартісна, фізична або ін. характеристика об'єкта оподаткування.

Податкова декларація — офіційна заява платника податку про отримані ним за певний період доходи.

Податкова квота — величина податку, що стягується з певної одиниці оподаткування.

Податкова парасолька — перенесення минулих збитків на майбутній період.

Податкова політика — курс дій, система заходів, що здійснюються державою у сфері податків та оподаткування.

Податкова поліція — вид правоохоронних органів; попереджує, виявляє, припиняє та розслідує злочини у податковій сфері.

Податкова різниця — сума недоплат або переплат податків.

Податкова система — сукупність податків, зборів, мит та ін. платежів, що їх стягують у встановленому порядку.

Податкова ставка — те саме, що податкова квота.

Податкове застереження — умова, яка встановлює, що кожна із сторін договору зобов'язана заплатити за свій рахунок усі належні податки та збори.

Податкове зобов'язання — зобов'язання сплатити певний податок.

Податкове планування — вибір між різними варіантами діяльності юридичної особи і розміщення її активів, спрямований на досягнення можливо низького рівня податкових зобов'язань, які виникають при цьому.

Податкове право — сукупність юридичних норм, які встановлюють види і порядок стягування податків.

Податкове правопорушення — протиправне порушення зобов'язань, прав і законних інтересів учасників податкових відносин.

Податкове регулювання — заходи непрямого впливу на економічні та соціальні процеси через зміну виду податків, податкових ставок тощо.

Податковий імунітет — звільнення від обов'язку сплачувати податки, надане окремим юридичним або фізичним особам відповідно до національного або міжнародного права.

Податковий кодекс — звід законодавчих актів про оподаткування, об'єднаних в один цілісний документ.

Податковий кредит — надання платникам податків кредиту у формі податкових пільг.

Податковий період — період часу, по закінченні якого визначається податкова база та нараховується сума податку, що підлягає сплаті.

Податкові агенти — особи, на яких покладені обов'язки по нарахуванню, утриманню з платників податків та перерахуванню податків.

Податкові канікули — встановлений законом термін, протягом якого група підприємств або фірм звільняється від сплати того чи іншого податку.

Податкові пільги — метод державного регулювання економіки і забезпечення соціального захисту окремих видів діяльності та груп населення.

Податкові притулки — невеликі держави та території, які проводять політику залучення фінансових капіталів з-за кордону через надання податкових та ін. пільг.

Податкові сертифікати — білети державної позики, що приносить підвищені проценти, якщо ці білети використовуються для сплати податків.

2) Який відає розподілом або контролює збирання податків.

Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

ПОДАТКОВИЙ

Смотреть что такое ПОДАТКОВИЙ в других словарях:

Рекомендуем посмотреть: