ПОДОСТА́ТОК, тку, ч., діал.Достаток.Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити (Сл. Б. Грінченка).
Подоста́ток. Необмежена кількість чогось. Залізницею діставали щотяжня харч і що потребували до життя, а перед вихром і студінню хоронили їх колиби, сплетені з обтятих соснових галуззів, що лежали вокруг у великім подостатку (Коб, Битва, 46)// див. подостатком.... смотреть
-тку, ч. , діал. Достаток.