ПОКИДАТИ

I пок`идати

-аю, -аєш, док., перех.

1) Кинути все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого-небудь.

2) Кинути без догляду все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. || Вирушаючи кудись, кинути напризволяще все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. || Припинити щось робити (про всіх чи багатьох). || кому. Залишити все чи багато чого-небудь для когось.

3) Кидати що-небудь

4) безос., розм. Вкрити що-небудь (сипом, виразками і т. ін.).

II покид`ати

-аю, -аєш, недок., покинути, -ну, -неш, док., перех.

1) Вирушаючи кудись, не брати з собою кого-, що-небудь. || Залишати без догляду кого-, що-небудь. || Не класти на місце щось і т. ін.

2) Йти від кого-небудь, позбавляючи свого товариства. || Йти від кого-небудь, розлучатися з кимсь, позбавляючи своєї уваги, турбот і т. ін. || на що. Залишати когось у тяжкому, скрутному становищі (за значенням додатка). || на кого. Залишаючи кого-, що-небудь, доручати комусь догляд за ним. || у сполуч. зі сл. сирота в оруд. та знах. в. Помираючи, сиротити. || Переставати підтримувати спілкування, зв'язок з ким-небудь.

3) Вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати.

4) Переставати чим-небудь займатися, припиняти щось робити. || Відкладати вбік знаряддя праці чи об'єкт дії. || Залишати якусь посаду, відмовлятися від дальшого виконання своїх обов'язків. || перен. Забувати про щось, звільнятися від чого-небудь.

5) Залишати після себе наслідок своєї дії, діяльності.

6) кому, а також у сполуч. зі сл. спадок. Віддавати, передавати у чиєсь користування, посідання, володіння і т. ін. (перев. після смерті). || Залишати сиротами (дітей).

7) Зберігати, відкладати, залишати що-небудь (здебільшого для когось).

8) Вирушаючи кудись, залишати кого-небудь для виконання якоїсь роботи, певних обов'язків і т. ін.

9) перен. Переставати виявлятися; вичерпуватися, зникати (про силу, розум, почуття і т. ін.).


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

Смотреть что такое ПОКИДАТИ в других словарях:

ПОКИДАТИ

ПОКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., що.1. Кинути все або багато чого-небудь, всіх або багатьох.Ватя підвелася навшпиньки, нарвала яблук і покидала їх на траву (І... смотреть

ПОКИДАТИ

ВИБУВА́ТИ (звільнятись із посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати), ЗАЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ВИХО́ДИТИ, ВИЇЖДЖА́ТИ,... смотреть

ПОКИДАТИ

I пок`идати-аю, -аєш, док. , перех. 1》 Кинути все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох.|| Абияк, недбало кинути все чи багато чого-небудь.2》 К... смотреть

ПОКИДАТИ

ду́мка не покида́є кого. Хто-небудь постійно думає про щось. Гречкун зрештою погодився, що першопричину (фашизму) треба шукати в галузі соціальних стосунків, одначе й опісля його не покидала думка про гуманітарне убозтво фашистів (Ю. Бедзик). покида́ти / поки́нути бі́лий (цей) світ. Помирати. — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш); Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський); — Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір’ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети). покида́ти / поки́нути грі́шну зе́млю. Помирати. Напускає (отець Миколай) на своє досить земне обличчя святість і так підіймає руки, наче збирається покидати грішну землю (М. Стельмах). поки́дати чуби́, заст., рідко. Стати солдатами. Хлопці покидали чуби та пішли в рекрути (З усн. мови).... смотреть

ПОКИДАТИ

I пок`идати(док. від кидати) to throw upII покид`атидок. покинути(залишити без догляду) to leave; to abandon, to desert; to quit; (когось у тяжку хвили... смотреть

ПОКИДАТИ

несов. - покидати, сов. - покинути 1) бросать, бросить, оставлять, оставить; покидать, покинуть (лишая заботы, присмотра и т.п.); (прекращать что-н. делать) переставать, перестать (обычно перед глаг.), забрасывать, забросить (обычно перед сущ.) 2) (отказываться служить кому-н. - о силе, рассудке и т.п.; переставать жить, находиться где-н.) покидать, покинуть, оставлять, оставить... смотреть

ПОКИДАТИ

I [покидатие]-айу, -айеиш, док.II [покиедатие]-айу, -айеиш, недок.

ПОКИДАТИ

(що) не брати , (живих) залишати; (село) з. опускати; (тюрму) переступати поріг чого; (сиротою) лишати, ІД. сиротити; (діяти) припиняти; (журбу) забувати; П. (- сили) вичерпуватися; нак. ПОКИНЬ|ТЕ|! дай|те| спокій!... смотреть

ПОКИДАТИ

【未】1) 抛弃, 遗弃(眷属等)2) 不再做(某事)3) (体力﹑ 智力等) 不再听使唤, 不再管用4) 离开(某地)

ПОКИДАТИ

I. покидати -аю, -аєш porzucać, opuszczać ~ в біді porzucać (zostawiać) w nieszczęściu ~ спорт zaniechać uprawiania sportu II. покидати -аю, -аєш porozrzucać, rzucić... смотреть

ПОКИДАТИ

Покида́ти, -да́ю, -да́єш; поки́нути, -ки́ну, -неш; поки́нь, -ки́ньте; поки́нутийпоки́дати, -даю, -даєш

ПОКИДАТИ

(позбавляти когось своєї присутності) кидати, (на певний час) залишати, відходити.

ПОКИДАТИ

поки́дати дієслово доконаного виду покида́ти дієслово недоконаного виду

ПОКИДАТИ

I {поки́датие} -айу, -айеиш, док.II {покиеда́тие}-а́йу, -а́йеиш, недок..

ПОКИДАТИ

(в т. ч. жінку тощо) desert, (сімю, друзів) drop, quit

ПОКИДАТИ

посрыва́ть, повырва́ть, разорва́ть, прерва́ть

ПОКИДАТИ

Forlade, levne

ПОКИДАТИ

მიტოვება

ПОКИДАТИ ІНШУ СТОРОНУ

(у шлюбі тощо) abandon the other party

ПОКИДАТИ СВІЙ ПОСТ

leave a post, quit a post

ПОКИДАТИ СЕ

порва́ться, ло́пнуть

T: 78