ПОМІЩИЦЯ

ПОМІЩИЦЯ

ПОМІ́ЩИЦЯ, і, ж.Жін. до помі́щик.В поміщиці росли двоє хлопчиків. Взяли сиротину до покоїв, щоб було з ким гратися паничам (З. Тулуб).

ПОМІЩИЦЯ

імен. жін. роду, жив.помещица

ПОМІЩИЦЯ

помі́щиця іменник жіночого роду, істота

ПОМІЩИЦЯ

Landlady

ПОМІЩИЦЯ

-і.Жін. до поміщик.

ПОМІЩИЦЯ

помещица

ASSORTIMENTO DI DATI

BRECHWALZWERK

BRIE

WORKCLAMP PALLET

БЕЗКЕБЕТНИЙ, А, Е.

ВІЛЬНА ТВІРНА

ИСКУПЛЕНИЕ

МГИ

ПРОДОЛЬНАЯ ЩЕЛЬ

СЕРНОВАТИСТАЯ КИСЛОТА