-и, ж.
Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить короткі відомості про кого-небудь; посвідчення.
••
Посвідка на проживання заст. — документ, особове посвідчення, що дає право проживати де-небудь.
Посвідка про особу — документ, у якому записано основні відомості про його власника, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, рік і місце народження, національність, місце проживання і т. ін.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ПО́СВІДКА, и, ж.Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить короткі відомості про кого-небудь; посвідчення.Я добув паспорт і посвідки с... смотреть
ДО́ВІДКА (документ з короткими відомостями про когось, щось, підтвердженням якогось факту), ПОСВІ́ДЧЕННЯ, ПО́СВІДКА розм. Він, мабуть, досі не знає, що... смотреть
(документ) certificate, cardпосвідка з місця роботи — certificate from one's officeпосвідка на проживання — residence permitпосвідка особи — identity (... смотреть
-и, ж. Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить короткі відомості про кого-небудь; посвідчення.Посвідка на проживання заст. — докум... смотреть
імен. жін. родуудостоверение сущ. ср. рода¤ посвідка про відрядження -- командировочное удостоверение ¤ посвідка на проживання -- вид на жительство
посвідка посвідчення (м, ср, ст): Мій Пане! Ви жадаєте від мене посвідки, яку хочете переслати медичній академії. Ось бажане письмо, але боюся, що не вдоволю Вас (Нова хата 1926)◊ посвідка викла́дів залікова книжка (Лучук) (ст)... смотреть
[poswidka]ж.poświadczenie, dowód
удостоверение; свидетельство посвідка особи — удостоверение личности
-и ż zaświadczenie, świadectwo лікарська ~ zaświadczenie lekarskie
(особи) посвідчення, г. виказка; (- щеплення) довідка.
По́свідка, -дки, -дці; -дки, -док
Vitnemål; bevis
Attest; bevis
по́свідка іменник жіночого роду
Vittnesbörd
Пасведчанне
пасведчанне
пасведчанне
მოწმობა
residence permit.