-вчу, -вчеш, док., перех.
1) Розтовкти, подрібнити все чи багато чого-небудь.
2) Розбити вщент усе чи багато чого-небудь.
3) Завдати пошкодження кому-, чому-небудь, пошкодити щось у багатьох місцях.
4) розм. Дуже побити когось.
5) Товкти якийсь час.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ПОБИ́ТИ кого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла), НАБИ́ТИ, ОББИ́ТИ кому що, рідше, ВСИ́ПАТИ кому, розм., НАСИ́ПАТИ кому, розм., НАДАВА́ТИ кому, роз... смотреть
ПОТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., кого – що.1. Розтовкти, подрібнити все або багато чого-небудь.[Яциха:] Гостювала в свата, Отам його хата!.. Ось і просо п... смотреть
полічи́ти (порахува́ти, полоскота́ти, потовкти́ і т. ін.) ре́бра кому. 1. Дуже сильно побити кого-небудь. — Ми йому, сучому синові, зараз полічимо ребра,— підвелося вгору кілька важких кулаків (М. Стельмах); Скакав (Псякревський) з воза на віз, .. поки не перебив усі горшки на ярмарку. Торговці у відповідь порахували йому ребра (Казки Буковини..); — Ти що, парубче, може, товчеників захотів? — нарешті вирвалося у Левка.— А то нам втрьох не довго ребра полоскотати (М. Стельмах). 2. перен. Розгромити, перемогти в бою кого-небудь. Сповістив подругу, що Червона Армія під Москвою потовкла фашистам ребра (К. Гордієнко). потовкти́ на пшоно́ що. Розбити вщент. А тут ще ліс почали німці (фашисти) прострілювати. Намацають нас, як забаримось. Потовчуть стоячий танк на пшоно (Ю. Яновський).... смотреть
-вчу, -вчеш, док. , перех. 1》 Розтовкти, подрібнити все чи багато чого-небудь.2》 Розбити вщент усе чи багато чого-небудь.3》 Завдати пошкодження кому... смотреть
потовкти́ 1. розбити (м, ср, ст): При переїзді на нову хату ми потовкли стільки посуду, що тепер йдемо до маґазину купувати нові шклянки й тарелі (Авторка)2. побити, набити (м, ср, ст)|| = вигаратати... смотреть
1) растолочь, (мног. разг. - также) потолочь; истолочь, перетолочь, (мног. разг. - также) поистолочь 2) (побить) поколотить, отколотить; (сильнее) исколотить... смотреть
Потовкти́, -товчу́, -че́ш; пото́вк, -товкла́
див. побити
потовкти́ дієслово доконаного виду