БЛАГОВІ́СНИЦЯ, і, ж., уроч.Жін. до благові́сник 2.* Образно. Дорога й праця – сестри рідні І благовісниці живі (М. Рильський).
імен. жін. роду, жив.техн.
Благові́сниця, -ці; -ниці, -ниць
благові́сниця іменник жіночого роду, істота книжн.
-і.Жін. до благовісник.