-юю, -юєш, недок., присвоїти, -ою, -оїш, док., перех.
1) Робити що-небудь чуже своєю власністю; привласнювати. || Видавати що-небудь чуже за своє. Присвоювати владу. || заст. Сприймати, засвоювати. || рідко. Робити що-небудь своєю постійною ознакою, властивістю.
2) Надавати кому-небудь певні звання, права, повноваження і т. ін. || у сполуч. зі сл. ім'я. Називати установу, підприємство і т. ін. на честь якої-небудь видатної особи, визначної події або організації. || розм. Призначати комусь що-небудь, нагороджувати чимсь.
3) заст. Приймати до себе (у сім'ю, товариство і т. ін.).
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що,... смотреть
ПРИСВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що.1. Робити що-небудь чуже своєю власністю; привласнювати.– Вся громада гнівна на тебе за ... смотреть
недок. присвоювати, док. присвоїти1) (заволодіти) to appropriateнезаконно присвоювати — to misappropriateприсвоювати собі ім'я — to assume the nameприс... смотреть
-юю, -юєш, недок. , присвоїти, -ою, -оїш, док. , перех. 1》 Робити що-небудь чуже своєю власністю; привласнювати.|| Видавати що-небудь чуже за своє. ... смотреть
Привласнювати, при. власнити, попривласнювати, собічити, висобічувати, зісобічувати, зісобічити, позісобічувати, насобічувати, насобічати, понасобічува... смотреть
【未】1) 据为己有; 侵占2) 赋予, 给予, 授予(称号)Присвоювати науковий ступінь 授给某人学位
ПРИВЛАСНЮВАТИ, прибирати до рук, с. красти, загарбувати; (успіх) записувати на свій рахунок; (собі, право) забезпечувати, наділяти себе чим, (ім'я) називати себе чим; (титул, кому) надавати.... смотреть
несов. - присвоювати, сов. - присвоїти присваивать, присвоить
(робити чуже своїм) привласнювати, загрібати, хапати.
присво́ювати дієслово недоконаного виду
Tilegne
(звання) create
მითვისება
advance in rank, instate, title
give the higher rank