ЗУПИНЯ́ТИСЯ (переставати рухатися), СПИНЯ́ТИСЯ, СТАВА́ТИ, ПРИПИНЯ́ТИ із сл. хода, біг тощо, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ розм.; ЗАТРИ́МУВАТИСЯ, ПРИПИНЯ́ТИСЯ, ПРИТ... смотреть
недок. притримуватися, док. притриматисяto hold (to); pass. to be held
[prytrymatysja]дієсл.przytrzymać się
ПРИТРИ́МАТИСЯ див. притри́муватися.
Притриматися См. Притримуватися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 447.
притри́матися дієслово доконаного виду
див. притримуватися.