РАДІОТЕХНІКА

-и, ж.

1) Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі.

2) Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, радіонавігації і т. ін.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

РАДІОТЕХНІЧНИЙ →← РАДІОТЕХНІК

Смотреть что такое РАДІОТЕХНІКА в других словарях:

РАДІОТЕХНІКА

РАДІОТЕ́ХНІКА, и, ж.1. Наука про електромагнітні коливання високої частоти й радіохвилі.Велике теоретичне і практичне значення мають роботи українських... смотреть

РАДІОТЕХНІКА

імен. жін. роду, тільки одн.радиотехникавід слова: радіотехнікімен. чол. роду, жив.радиотехник

РАДІОТЕХНІКА

радіоте́хніка (від радіо... і техніка) наука про генерування, поширення в просторі, приймання й передавання електромагнітних коливань (радіохвиль); галузь техніки, що розробляє, виробляє й застосовує радіоапаратуру в системах радіозв’язку, телебачення, радіолокації, радіотелемеханіки тощо.... смотреть

РАДІОТЕХНІКА

радіотехніка; ж. (радіо... і техніка) 1. Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі. 2. Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, радіонавігації і т. ін.... смотреть

РАДІОТЕХНІКА

-и, ж. 1》 Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі.2》 Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах рад... смотреть

РАДІОТЕХНІКА

[radiotehnika]ж.radiotechnika

РАДІОТЕХНІКА

【阴】 无线电技术, 无线电工程

РАДІОТЕХНІКА

Радіоте́хніка, -ки, -ці

РАДІОТЕХНІКА

-и ż radiotechnika, technika radiowa

РАДІОТЕХНІКА

Radio engineering

РАДІОТЕХНІКА

радіоте́хніка іменник жіночого роду

РАДІОТЕХНІКА

наук.; техн.; физ. радиотехника

РАДІОТЕХНІКА

радиотехника

T: 157