-и, ж.
1) Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі.
2) Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, радіонавігації і т. ін.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
РАДІОТЕ́ХНІКА, и, ж.1. Наука про електромагнітні коливання високої частоти й радіохвилі.Велике теоретичне і практичне значення мають роботи українських... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.радиотехникавід слова: радіотехнікімен. чол. роду, жив.радиотехник
радіоте́хніка (від радіо... і техніка) наука про генерування, поширення в просторі, приймання й передавання електромагнітних коливань (радіохвиль); галузь техніки, що розробляє, виробляє й застосовує радіоапаратуру в системах радіозв’язку, телебачення, радіолокації, радіотелемеханіки тощо.... смотреть
радіотехніка; ж. (радіо... і техніка) 1. Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі. 2. Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, радіонавігації і т. ін.... смотреть
-и, ж. 1》 Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі.2》 Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах рад... смотреть
[radiotehnika]ж.radiotechnika
【阴】 无线电技术, 无线电工程
Радіоте́хніка, -ки, -ці
-и ż radiotechnika, technika radiowa
Radio engineering
радіоте́хніка іменник жіночого роду
наук.; техн.; физ. радиотехника
радиотехника