РАДНИК

-а, ч.

1) розм. Те саме, що порадник 1).

2) Назва деяких службових посад, а також осіб, що обіймають ці посади.

3) У дореволюційній Росії – складова частина в назві цивільних чинів різних класів за табелем рангів, а також назва осіб, які мали ці чини.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

РАДНИЦЯ →← РАДНИЙ

Смотреть что такое РАДНИК в других словарях:

РАДНИК

РА́ДНИК, а, ч.1. розм. Те саме, що пора́дник 1.Сім книг написано [М. Коцюбинським], і тільки останню, сьому, не побачить Горький – радник і критик, дру... смотреть

РАДНИК

ПОРА́ДНИК (той, хто радить, дає поради), РА́ДНИК розм., НАПРА́ВНИК розм., ДОРА́ДНИК розм. На біду, в Петра не було ні сестри, ні матері; мав він за пор... смотреть

РАДНИК

ім adviser; (консультант тж) consultant; (член ради) councillor; [дип] [юр] counsellor • ~ з економічних питань economic adviser • ~ з правових питань (юрисконсульт) legal adviser • ~ посольства counsellor of the embassy • ~ президента adviser to the President • військовий ~ military adviser • головний ~ chief adviser • економічний ~ economic adviser • муніципальний ~ town councillor • особистий ~ personal adviser • спеціальний ~ special adviser • торговий ~ commercial counsellor; trade adviser... смотреть

РАДНИК

1) (консультант) adviser, consultant; юр. legal adviser2) дипл. counsellorрадник посольства — counsellor of (the) embassy3) (член ради, посада) council... смотреть

РАДНИК

【阳】1) 顾问, 谘议Радник посольства 外交 大使馆参赞Таемний радник 三等文官2) 口 出主意的人

РАДНИК

м.рабо́тник, рабо́чий интелектуални радник — рабо́тник у́мственного труда́ мануелни радник — рабо́тник физи́ческого труда́ металски радник — рабо́чий металли́ст пољски радник — сельскохозя́йственный рабо́чий одговорни радник — отве́тственный рабо́тник јавни радник — обще́ственный де́ятель... смотреть

РАДНИК

-а, ч. 1》 розм. Те саме, що порадник 1).2》 Назва деяких службових посад, а також осіб, що обіймають ці посади.3》 У дореволюційній Росії – складова ... смотреть

РАДНИК

[radnyk]ч.doradca, radcaюристконсульт — ... prawny

РАДНИК

ра́дник[радниек]-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў

РАДНИК

імен. чол. роду, жив.советник

РАДНИК

Ра́дник. Те саме, що радний. Тому що більшість радників громадских зрекла ся своїх мандатів, мусить ся тепер розписати нові вибори (Б., 1907, 66, 3).

РАДНИК

1) советник радник посольства — советник посольства таємний радник — ист. тайный советник 2) (дающий советы) советчик, советник

РАДНИК

Ра́дник, -ка; -ники, -ківра́йця = ра́дник, -ка

РАДНИК

порадник, дорадник, як ім. радний, зст. радця; (посольства) урядовець.

РАДНИК

{ра́дниек} -ка, м. (на) -кові/-ку, мн. -кие, -кіў.

РАДНИК

ра́дник іменник чоловічого роду, істота

РАДНИК

Rådgiver, konsulent

РАДНИК

Rådgiver, konsulent

РАДНИК

радник ім. consultant; adviser;

РАДНИК

Rådgivare

РАДНИК

Радца

РАДНИК

cro radnik укр робочий

РАДНИК

adviser, consultancyt

РАДНИК

counsellor; adviser.

РАДНИК

-а m radca; doradca

РАДНИК

радник, -а

РАДНИК

მრჩეველი

РАДНИК

радца

РАДНИК

радца

РАДНИК ПОСОЛЬСТВА

радник посольства

РАДНИК ПОСОЛЬСТВА

counselor of an embassy, minister of an embassy

РАДНИК ПРЕЗИДЕНТА

радник президента

РАДНИК ЮСТИЦІЇ

counselor of justice

T: 115