РОЗБУРКАНИЙ

-а, -е, розм.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбуркати.

2) у знач. прикм. Який перебуває у стані нервового збудження, схвильованості; неспокійний, стривожений.

3) у знач. прикм. Якого стривожив, роздратував хто-небудь.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

РОЗБУРКАТИ →← РОЗБУРКАНІСТЬ

Смотреть что такое РОЗБУРКАНИЙ в других словарях:

РОЗБУРКАНИЙ

ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РО... смотреть

РОЗБУРКАНИЙ

РОЗБУ́РКАНИЙ, а, е, розм.1. Дієпр. пас. до розбу́ркати.Прокидались люди, розбуркані тривожним криком Прохора (А. Шиян);У Строганівці ревком вдарив на с... смотреть

РОЗБУРКАНИЙ

-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбуркати.2》 у знач. прикм. Який перебуває у стані нервового збудження, схвильованості; неспокійний, ст... смотреть

РОЗБУРКАНИЙ

ад'єктивразбуженный

РОЗБУРКАНИЙ

Розбу́рканий, -на, -не

РОЗБУРКАНИЙ

розбу́рканий дієприкметник розм.

T: 179