ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ (втрачати віру у кого-, що-небудь), РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ОБМА́НЮВАТИСЯ, СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯ діал. — Док.: зневі́ритися, розчару... смотреть
[rozczaruwatysja]дієсл.rozczarować się
недок. розчаровуватися, док. розчаруватисяto be disappointed (disillusioned)
РОЗЧАРУВА́ТИСЯ див. розчаро́вуватися.
розчарува́тися дієслово доконаного виду
див. розчаровуватися.