РУЇ́ННИК, а, ч.Те саме, що руйнівни́к.[Вересай:] От з таких Ярчуків і виростають прямі руїнники (І. Микитенко);В цій постаті [фашистського льотчика] в ... смотреть
РУЙНІВНИ́К (той (те), хто (що) руйнує що-небудь), РУЇ́ННИК, РУЙНА́Ч, НИЩИ́ТЕЛЬ рідко. Рух руйнівників машин почався разом із виникненням машинного виро... смотреть
імен. чол. роду, жив.
Руї́нник, -ка і руйнівни́к, -ка́
див. руйнівник
руйнівник, спустошувач, нищитель, пустошйтель.
руї́нник іменник чоловічого роду, істота
-а, ч. Те саме, що руйнівник.
разрушитель, разоритель