-і, ж.
1) Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м'яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура.
••
Морська свиня — те саме, що дельфін.
2) перен., лайл. Неохайна людина. || Непорядна, нечемна, невдячна людина.
3) перев. оруд. в. одн. свинею, заст. Порядок шикування військ у вигляді клину.
4) Рід картярської гри.
••
Підкладати свиню кому — завдавати прикрощів комусь, діяти підступно проти когось.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
СВИНЯ́, і́, ж.1. Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м'яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура.З-за хати хл... смотреть
НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІ... смотреть
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); (Ярослав:) Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко). па́сти сви́ні з ким, перев. із. запереч. Бути з ким-небудь у товариських, приятельських, фамільярних стосунках. — Чого ти кричиш на мене! Ну, я з тобою свиней не пас! Ну, коли хочеш в мене служить, то не тикай на мене, бо я тут пан ,— промовив вже сердито Бродовський (І. Нечуй-Левицький); — От, скажемо для блізиру, посади тебе за фісгармонію. Бачив фісгармонію? — Я з вами свиней не пас,— раптом несподівано, з хмурою зневагою кидає Кавун (В. Винниченко); Ганна виговорювала чоловікові: — Стидався би, Тимофію! Як ти до дядька Оксентія кажеш? Що ти з ним .. разом свині пас? (Ю. Смолич). підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була (вихователька) сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький). як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; нніколи. Тоді це буде, як свині з череди йтимуть (З усн. мови). як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон. Уживається для повного заперечення зазначеного слова; зовсім не (пристало). Їй ця сукня пристала, як свині наритники (З усн. мови). як свиня́ в барло́зі, зі сл. велича́тися, ірон. Дуже, у великій мірі. Пан бундючиться, величається, як свиня в барлозі (З усн. мови). як свиня́ в дощ, ірон. 1. зі сл. чепурни́й. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (чепурний). (Охрім (до Гордія):) Чепурний, як свиня в дощ! (М. Кропивницький). 2. зі сл. велича́тися. Дуже, у великій мірі. Вона чваниться, величається, як свиня в дощ (З усн. мови). як свиня́ в хомуті́, зі сл. вигляда́ти, ірон. Негарно, недоладно. Весь секрет метаморфози в тому, що він (Лубенець) перший пошив собі форму .. і, одягшись у неї, прибіг похвалитися. Виглядає, як свиня в хомуті (М. Коцюбинський). як свиня́ на коня́, зі сл. схо́жий, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; зрвсі не (схожий). Він так схожий на Гарібальді, як свиня на коня (М. Стельмах).... смотреть
Iбалда-барда (в загадці), безрога (на Поділлі), кувіка, льоха, льошка, маша, машка, паця, понура (в загадці), поросючка (свиня з поросятами), поросячка... смотреть
свиня́ 1. свиня◊ га́рна як свиня́ в дощ → "гарний" ◊ опустив ву́ха як свиня́ в дощ → "опускати" ◊ пасу́є як свини́ в дощ → "пасувати" ◊ підве́сти свиню́ завдати прикрощів, вчинити підступно (ст): Дрібні крочки застукотали по кухні, але зробили тільки піврунди і втихли... “Слухайте, пане Максю, а ви не підведете мені якої свині, га?” (Керницький) ♦ тлу́стий як свиня́ → "тлустий" ♦ зна́є свиня́, що ди́ня (Франко) ◊ свиня́ все свине́ю (Франко) 2. знев. → "свинтус" 2 (м, ср, ст) 3. карт. вид гри (ст)||свинка... смотреть
-і, ж. 1》 Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м'яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура.Морська свиня — те... смотреть
Pig, hog; (з поросятами) sow; (збірне) swineвідгодована на забій свиня — bacon hog, porkerдика свиня — wild hog; амер. peccaryморська свиня (дельфін) —... смотреть
свиня́[свиен’а]-н'і, ор. -нейу, мн. свин'і, -ней, д. -н'ам, ор. свин'мие/свиен'ми, м. (на) свин'ахдв'і свиен'і
【阴】1) 猪2) 口 猪猡(骂人话)◇ Морська свиня 动 海豚
[swyńa]ж.świniaдика свиня — dzik, locha
імен. жін. роду, жив.зоол.свинья
свиня́ 1 іменник жіночого роду, істота тварина * Але: дві, три, чотири свині́ свиня́ 2 іменник жіночого роду, істота про неохайну або нечемну, невдячну людину * Але: дві, три, чотири свині́ лайл.... смотреть
(самка кнура) льоха, розм. безрога, жарт. роха. СВИТА (давній верхній одяг) свитина, свитка, сіряк, сірячина, діал. чугай, гуня.
льоха, кн. свиноматка, як ім. безрога, (мала) підсвинок; (хто) нехлюй, нечема, як ім. невдячний, г. хрунь; свиняка, зб. свинота.
{свиена́} -ні́, ор. -не́йу, мн. сви́ні, -не́й, д. -нам, ор. сви́нмие/свиенми́, м. (на) сви́нах дві свиені́.
1) свинья, разг. хрюшка, хавронья 2) разг. свинья, свинтус 3) воен. ист. свинья
Свиня́, -ні́, -не́ю, сви́не! сви́ні, -не́й, -ням, сви́ньми́
Gris, svin
Gris, svin
Gris, svin
Porc
-і ż świnia
ღორი
Дельфіни, що водяться у Балтійському та ін. морях пн. півкулі; довж. бл. 1,8 м; рідкісні.
дельфіни, що водяться у Балтійському та ін. морях пн. півкулі; довж. бл. 1,8 м; рідкісні.
Свійська тварина, що походить від дикого кабана; розводять задля м'яса, сала та шкіри.
свійська тварина, що походить від дикого кабана; розводять задля м'яса, сала та шкіри.