ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ (про дію, подію, явище, відрізок часу — дійти до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, ДОВЕРШИ́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ДІ... смотреть
[skinczytysja]дієсл.skończyć się
СКІНЧИ́ТИСЯ див. скінча́тися.
Скінчи́тися, -нчу́ся, -нчи́ться на чому, чим
кончиться; окончиться, закончиться (завершиться); истечь, исполниться (о времени, сроке)
To finish, to end; to be over, to terminate (in)
див. вмирати
скінчи́тися дієслово доконаного виду
Закончыць
див. скінчатися.
закончыць
закончыць