-а, ч.
Той, хто сперечається, любить сперечатися; сперечальник.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
СУПЕРЕ́ЧНИК, а, ч.Той, хто сперечається, любить сперечатися; сперечальник.Суперечників велике брало зло (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);Ні! Суп... смотреть
імен. чол. роду, жив.спорщик
Squabbler, controversialist; (крикливий) wrangler; фіг. master of fence
-а, ч. Той, хто сперечається, любить сперечатися; сперечальник.
Супере́чник, -ка; -ники, -ків
супере́чник іменник чоловічого роду, істота
спорщик; (одна из сторон в споре) противник
суперечник, -а