-у, ч.
Розум, здатність людини до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів. || Рівень розумового розвитку.
••
Штучний інтелект — здатність обчислювальної системи моделювати процес мислення людини через виконання функцій, притаманних лише інтелекту людини.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ІНТЕЛЕКТ (лат. intellectus — розуміння, осягнення) — відносно стійка структура розумових здібностей індивіда. У ряді психологічних концепцій І. ототожн... смотреть
ІНТЕЛЕКТ (від лат. intellectus - пізнання, розуміння, розсудок) - термін для означення вищої пізнавальної здатності мислення, яка принципово відрізняється творчим, активним характером від пасивно чуттєвих форм пізнання. Призначення І. - створювати порядок із хаосу через приведення у відповідність до індивідуальних потреб об'єктивних параметрів реальності. Термін "І." являє собою лат. переклад давньогрецьк. поняття нус (розум) і за своїм смислом близький до нього. Цьому поняттю належить вагома роль в історії філософії, особливо європейської. Саме виникнення європейської культурної традиції пов'язане із розрізненням хаосу та Космосу, Космосу та логосу, аполлонівського та діонісійського начал. Розвиток філософії на теренах Європи завжди характеризувався виразною раціоналістичною орієнтацією (при усій різновекторності та багаторівневості розуміння природи інтелекту, що відповідає, зрештою, принциповій неоднозначності та суперечливості людського єства). У схоластів термін "І." вживається для позначення вищої пізнавальної здатності понадчуттєвого осягнення духовних сутностей на противагу розуму як більш низькій пізнавальній здатності. У Канта І. (як розсудок) є "здатністю утворювати поняття", а розум - здатністю утворювати метафізичні ідеї, які виконують щодо пізнання лише регулятивну функцію. Проте метафізична доба європейської гуманістики завершилася кризою; ідеали розуму, істини, добра і краси, як самоочевидні, не змогли забезпечити справжнє самоздійснення людини. Ця криза призвела до необхідності осмислення нової онтології безпритульності, невпевненості, самотності, відчуження. Видатні мислителі XIX - XX ст. запропонували різні філософські варіанти потрактування буття людини у світі та буттєвого статусу І. їх об'єднавчим моментом є усвідомлення незвідності людського буття до будь-якої форми сущого, а духовного пошуку - до самосвідомості (див. Ніцше, К'єркегор, Фройд, Гайдеггер).Є.Андрос... смотреть
РО́ЗУМ (здатність людей логічно мислити, пізнавати об'єктивну дійсність, засвоювати, запам'ятовувати і т. ін.), ІНТЕЛЕ́КТ, УМ, РО́ЗСУД, ГЛУЗД розм., РО... смотреть
(від лат. intellectus - пізнання, розуміння, розум) - мислительні здібності людини, здатність орієнтуватись, аналізувати та адекватно відображати й перетворювати навколишній світ, навчатися та пізнавати його, засвоювати попередній досвід і прогнозувати розвиток особистості. Структура І. стосовно музичного мистецтва включає сприйняття і сприймання, мислення, мовлення, обсягом та глибиною пам’яті, стійкістю уваги та іншими психічними процесами. І. суттєво впливає не здатність музиканта до художньої творчості, визначаючи, поряд з інтуїцією, його специфіку та неповторність та масштабність.... смотреть
1) (розум) intellectштучний інтелект — artificial intellect2) (розумові здібності) intelligenceвисокий інтелект — high intelligenceнизький інтелект — l... смотреть
-у, ч. Розум, здатність людини до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів.|| Рівень розумового розвитку.Штучний інтелект — здатність обчис... смотреть
[intełekt]ч.intelekt
рос. интеллект (від латин. intellectus — розуміння, розсудок, пізнання) — роздум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів.
інтеле́кт (від лат. intellectus – розуміння, розсудок, пізнання) здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів.
інтелект; ч. (лат., розуміння, розсудок, пізнання) розум, здатність людини думати, мислити; глузд, тяма, мозок, голова.
стійка структура розумових здібностей. англ. intellect; нім. Intellekt m= -(e)s; угор. értelem; рос. интеллект.
розум, глузд, тяма; жм. мозок, голова; П. кмітливість, тямущість; З.П. здатність мислити; п! СВІДОМОСТЬ.
【阳】 智力; 理智
Інтеле́кт, -ту; -ле́кти, -тів
інтеле́кт іменник чоловічого роду
Intellekt
Intellekt
Intellekt
Розум
ім intellect; mentality
вчт интеллект
інтелект, -у
интеллект
ინტელექტი
розум
розум
див. інтелект активний і пасивний
ІНТЕЛЕКТ АКТИВНИЙ і ПАСИВНИЙ - термін, запозичений схоластикою у Аристотеля, зазнав у Середньовіччі різних інтерпретацій. У філософії КМА І.а. вважався тією основною силою, завдяки якій чуттєві образи (species gensibiles) трансформуються в умоосяжні (species intelligibiles). Це здійснюється у процесі пізнання через взаємодію І.а. з одним із внутрішніх чуттів - фантазією. Умоосяжні образи вважалися чисто духовними формами, що в світі існують у своїй тілесній оболонці. На наступному щаблі вони сприймаються та перебувають у І.п. Подальше освоєння цих образів І.а. приводить до виникнення понять, інтуїтивних осягнень тощо. Поєднання і роз'єднання понять "І.а. і п." утворюють позитивні і негативні судження, а зв'язок цих суджень - умовисновки, розмірковування (rafiotinatio). Сполучення (unio) - у схоластичній філософії, в т.ч. в її укр. бароковій версії існувало задля увиразнення єдності пізнавального акту, подолання відмінності між суб'єктом і об'єктом пізнання, а також для позначення актів об'єднання матерії і форми, тілесного й ідеального начал в живій і неживій природі.... смотреть
див. інтелект активний і пасивний
рос. интеллект рынка одна із стадій управління нововведеннями фірми, яка полягає в отриманні та оцінці інформації, що належить до фактичних і перспективних можливостей, конкурентної поведінки, а також в інших удосконаленнях, що можуть допомогти спрямувати наукові дослідження та розробки. Іншими стадіями управління нововведенням є технічне дослідження, запуск виробництва (вдосконалення, початок маркетингу), адаптація, розвиток.... смотреть
імен. чол. роду, тільки одн.літ., муз., екон.розум, здатнiсть людини думати, мислитиинтеллект