-чості, ж.
1) Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. || Діяльність, пройнята елементами нового, вдосконалення, збагачення, розвитку.
••
Будинок творчості — заклад для відпочинку й творчої праці літераторів, художників і т. ін.
2) Те, що створено внаслідок такої діяльності, сукупність створеного кимось.
••
Народна творчість — а) вид духовної творчої діяльності народу, що виявляється в усній поезії, музиці та інших видах мистецтва; б) сукупність творів, що виникла як наслідок такої діяльності народу.
3) Здатність творити (у 1 знач.), бути творцем (у 1 знач.).
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ТВО́РЧІСТЬ, чості, ж.1. Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей.Я змінив свою “манеру” і се дивувало моїх знайомих... смотреть
ТВОРЧІСТЬ - продуктивна діяльність за мірками свободи та оновлення, коли зовнішня детермінація людської активності змінюється внутрішньою самовизначеністю. Елементи Т. притаманні людській діяльності взагалі, але як окремий різновид діяльності Т. характеризується продукуванням нових результатів. Розуміння Т. як інноваційного процесу було закладене Платаном, який визначав її як перетворення небуття в буття. Ця ідея була розвинена у християнському богослов'ї як "творіння з ніщо", яке виправдовувало ідею божественного творіння світу у сфері чистого духу. Але вже Аристотелем були розкриті відносність критерію нового та ефект передування будь-якій Т. умов її здійснення. Буттєва визначеність Т. виявляється насамперед у факті життєдіяльності, яка при усіх індивідуальних, неповторних варіаціях має загальнолюдські риси, характеризується універсальністю та необерненістю часового, темпорального процесу Ц. я пов'язаність Т. з життєдіяльністю та темпоральним процесом була акцентована Бергсоном. Трактування Т. на ґрунті раціоналізму було розвинуто Кантом і Гегелем, які пов'язували Т. з діалектикою необхідності та свободи. Марксизм надавав пріоритетного значення суспільно-практичним аспектам Т., зокрема перетворенню праці на творчу активність. У філософії Бердяєва Т. розглядалася не з боку її конечного продукту, а з погляду трансценденції, сходження у вищі виміри буття, розкриття безконечності. З психологічного боку Т. пов'язана з самореалізацією індивідуальності, чинниками уяви, інтуїції, ейдетичності (ідейнообразного відчуття прихованих закономірностей), з евристичним мисленням.... смотреть
-чості, ж. 1》 Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей.|| Діяльність, пройнята елементами нового, вдосконалення,... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.кул.1. діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей2. те, що створене внаслідок такої діяль... смотреть
[tworczist]ж.twórczośćбайкова творчість — fabulistykaфельєтонна творчість — felietonistyka
тво́рчість[творч'іс'т']-чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у
1) (діяльність) creative work, creation2) (твори) works (pl.)
【阴】 创造, 创作; 【集】 作品
Тво́рчість, -чости, -чості, -чістю
тво́рчість іменник жіночого роду
Kreativitet
{тво́рчіст} -чості, ор. -чісту.
-чості ż twórczość
შემოქმედება
творчество
1. Створення якісно нового (твору, виконання, дослідження) в будь-якій галузі музичного мистецтва, що віддзеркалює в образно-неповторній формі сутнісні риси дійсності. Т.м.передбачає наявність відповідних здібностей чи таланту, емоційності, фахової майстерності, освіченості, життєвого досвіду, художньої уяви, натхнення, а також концентрації думки, волі та систематичної праці. Т.м. може мати також вигляд імпровізації. 2. Сукупність музичних творів певного автора (напр., Л.В.Бетховена, В.А.Моцарта,Д.Верді, М.Лисенка, Б.Лятошинського та ін.) або певної галузі музики (оперна Т., камерна Т., пісенна Т. і т.д.).... смотреть