ТРОЮДИТИ

-джу, -диш, недок., перех., розм.

Викликати чим-небудь подразнення, запалення і т. ін.; ятрити. Троюдити рану. || перен. Якимись діями, словами поновлювати, примушувати знову відчувати, переживати щось неприємне.

••

Троюдити серце — посилювати чий-небудь душевний біль, завдавати комусь ще більших моральних страждань.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

ТРОЮДИТИСЯ →← ТРОЮДЖЕННЯ

Смотреть что такое ТРОЮДИТИ в других словарях:

ТРОЮДИТИ

Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ... смотреть

ТРОЮДИТИ

я́три́ти (роз’я́трювати, розтрою́джувати, трою́дити) / роз’я́три́ти (розтрою́дити) се́рце (ду́шу) кого, кому, чиє (чию) і без додатка. Завдавати кому-небудь великих душевних страждань, переживань. Почуття образи гнітило його, гнів ятрив йому серце (Ю. Смолич); Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом Омельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (О. Ільченко); Відчай ятрив її душу, як пекуча жалка кропива, і все гнав і гнав уперед, вздовж берега широко розлитої річки (В. Козаченко); Пісня не заспокоювала, а, навпаки, ще дужче роз’ятрювала їй душу (А. Шиян); Вона боялася дивитися сама на себе, щоб не розтроюджувати свого серця (Панас Мирний); Івась лежав, мовчав. Зло, досада давили його за горло, троюдили серце, точили сльози з очей (Панас Мирний); Розмова з Василем роз’ятрила старе серце (І. Нечуй-Левицький). роз’їда́ти ду́шу. Дітям спочатку не відкривала (мати) горя. Розпов... смотреть

ТРОЮДИТИ

ТРОЮ́ДИТИ, джу, диш, недок., що, розм.Викликати чим-небудь подразнення, запалення і т. ін.; ятрити.Троюдити рану;// перен. Якимись діями, словами понов... смотреть

ТРОЮДИТИ

Трою́дити. Переслідувати, цькувати. В нас вже є читальня, а другої людем не треба, хиба панотцям нашим, щоби троюдити одну читальню против другої (Б., 1895, 9, 4); [Панотець з Станівців Горішних] ходить по селах, ділить православний нарід на два ворожі табори, на так званих “уніятів ” і на православних та троюдить в своїй ґазетці “Народній Раді ” так, що по селах стало не до витриманя (Б., 1907, 29, 1)// бук. діал. троюдити - цькувати, нацьковувати; див. іще юдити, юдженє.... смотреть

ТРОЮДИТИ

-джу, -диш, недок. , перех. , розм. Викликати чим-небудь подразнення, запалення і т. ін.; ятрити. Троюдити рану.|| перен. Якимись діями, словами пон... смотреть

ТРОЮДИТИ

Трою́дити, -ю́джу, -ю́диш, -ю́дять; не трою́дь, -ю́дьте

ТРОЮДИТИ

див. ятрити

ТРОЮДИТИ

разг. раздражать; перен. растравлять, бередить

ТРОЮДИТИ

трою́дити дієслово недоконаного виду розм.

ТРОЮДИТИ

д! ЯТРИТИ; (серце) краяти, шматувати.

T: 129