УВІКОВІЧЕНИЙ

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до увіковічити. || увіковічено, безос. присудк. сл.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

УВІКОВІЧЕННЯ →← УВІКОВІЧЕНІСТЬ

Смотреть что такое УВІКОВІЧЕНИЙ в других словарях:

УВІКОВІЧЕНИЙ

УВІКОВІ́ЧЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до увікові́чити.Скільки у моїй Вітчизні є Місць, людською славою відмічених, Вдячними нащадками увіковічених (П. Дорошк... смотреть

УВІКОВІЧЕНИЙ

увікові́чений[ув'ікоув’ічеинией]м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

УВІКОВІЧЕНИЙ

-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до увіковічити.|| увіковічено, безос. присудк. сл.

УВІКОВІЧЕНИЙ

ад'єктивувековеченный

УВІКОВІЧЕНИЙ

{увікоуві́чеинией} м. (на) -ному/ -нім, мн. -ні.

УВІКОВІЧЕНИЙ

увікові́чений дієприкметник

T: 187