УМОВНІСТЬ

-ності, ж.

1) Властивість за знач. умовний 1-6).

2) Загальноприйняте правило, норма поведінки, звичай, що склалися традиційно, але доцільність яких не завжди виправдана.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

УМОВНИЙ →← УМОВЛЯТИСЯ

Смотреть что такое УМОВНІСТЬ в других словарях:

УМОВНІСТЬ

УМО́ВНІСТЬ, ності, ж.1. Властивість за знач. умо́вний 1–6.Хлопець розумів умовність сновидіння, але сприймав присутність великого поета й мислителя при... смотреть

УМОВНІСТЬ

-ності, ж. 1》 Властивість за знач. умовний 1-6).2》 Загальноприйняте правило, норма поведінки, звичай, що склалися традиційно, але доцільність яких не... смотреть

УМОВНІСТЬ

[umownist']ж.umowność

УМОВНІСТЬ

умо́вність[умоўн'іс'т']-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

УМОВНІСТЬ

імен. жін. родуусловность

УМОВНІСТЬ

【阴】1) умовний 的抽象名词2) 沿习的风俗

УМОВНІСТЬ

Conditionality; convention, conventionality

УМОВНІСТЬ

Умо́вність, -ности, -ності, -ністю

УМОВНІСТЬ

conventionalismty, conventionalism

УМОВНІСТЬ

умо́вність іменник жіночого роду

УМОВНІСТЬ

{умо́ўніст} -ності, ор. -ністу.

УМОВНІСТЬ

условность

T: 139