СУЦІ́ЛЬНО (по всій поверхні), СУСПІЛЬ, ПО́СПІЛЬ, СУЦІ́ЛЬ рідше, ВСУЦІ́ЛЬ (УСУЦІ́ЛЬ) рідше; ПО́КОТОМ розм. (про кількох лежачих людей — один біля одного... смотреть
УСУ́ЦІЛЬ див. всу́ціль.
Усуціль нар. Цѣликомъ, вполнѣ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 361.
прислівник
пр., суцільно, суціль, суспіль; (вряд) уряд, поспіль, покотом.
усу́ціль прислівник незмінювана словникова одиниця
див. всуціль.