УТРАЧАТИ

(втрачати), -аю, -аєш, недок., утратити (втратити), -ачу, -атиш, док., перех.

1) Залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин). || Губити кого-, що-небудь.

2) Залишатися без кого-небудь унаслідок його смерті, загибелі. || Залишатися без кого-, чого-небудь під час бою, війни. || Залишатися без кого-небудь через розходження в поглядах, сварку і т. ін.

3) Частково або повністю позбуватися яких-небудь своїх якостей, особливостей і т. ін. Втрачати спокій.

4) Марнувати, гаяти, проводити без користі (час).


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

УТРАЧАТИСЯ →← УТРАТНО

Смотреть что такое УТРАЧАТИ в других словарях:

УТРАЧАТИ

УТРАЧА́ТИ (ВТРАЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТРА́ТИТИ (ВТРА́ТИТИ), а́чу, а́тиш, док., кого, що.1. Залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин)... смотреть

УТРАЧАТИ

ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, Г... смотреть

УТРАЧАТИ

(втрачати), -аю, -аєш, недок. , утратити (втратити), -ачу, -атиш, док. , перех. 1》 Залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин).|| Губити... смотреть

УТРАЧАТИ

утрача́ти / утра́тити (загуби́ти) мо́ву. На якийсь час позбуватися здатності говорити; німіти від сильного хвилювання, розгубленості і т. ін. Сахно.. довго не могла опанувати свого хвилювання.. Вона просто втратила мову (Ю. Смолич); Фатьма лежала в куточку і бажала вмерти. Мову вона загубила, бо не було того, хто б розумів (Ю. Яновський).... смотреть

УТРАЧАТИ

несов. - утрачати, втрачати, сов. - утратити, втратити терять, потерять, утрачивать, утратить (что); лишаться, лишиться (кого, чего); несов. разг. быть в накладе - утрачати голову - утрачати розум... смотреть

УТРАЧАТИ

Утрача́ти, -ча́ю, -ча́є; утра́тити, -ра́чу, -тиш; утра́ть, -ра́тьмо, -ра́тьте

УТРАЧАТИ

(позбуватися чогось) втрачати, тратити, губити, залишатися без чогось.

УТРАЧАТИ

утрача́ти дієслово недоконаного виду

УТРАЧАТИ

утратити zob. втрачати, втратити

УТРАЧАТИ

Губляць

УТРАЧАТИ

матем. утрачивать

УТРАЧАТИ

губляць

УТРАЧАТИ

губляць

УТРАЧАТИ ГОЛОВУ

терять, потерять голову; теряться, потеряться

УТРАЧАТИ РОЗУМ

терять, потерять разум [рассудок, ум], лишаться, лишиться рассудка, мешаться в уме [в рассудке, умом, рассудком], помешаться

T: 242