ЦУПИТИ

-плю, -пиш; мн. цуплять; недок., розм.

1) перех. Тягти, нести кого-, що-небудь, перев. докладаючи певних зусиль. || Пересувати, волочити що-небудь, не відриваючи від якоїсь поверхні. || З силою стягувати, здирати одяг. || Витягати що-небудь приховане. || Бити кого-небудь.

2) перех. Привласнювати чуже (гроші, майно). || Вимагати в кого-небудь, здирати з когось що-небудь.

3) неперех. Тиснути (про мороз).


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

ЦУПИТИСЯ →← ЦУПЕЧКА

Смотреть что такое ЦУПИТИ в других словарях:

ЦУПИТИ

КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА... смотреть

ЦУПИТИ

ЦУ́ПИТИ, плю, пиш; мн. цу́плять, недок.1. розм., кого, що. Тягти, нести кого-, що-небудь, перев. докладаючи певних зусиль.Машталяр [машталір] зліз з во... смотреть

ЦУПИТИ

-плю, -пиш; мн. цуплять; недок. , розм. 1》 перех. Тягти, нести кого-, що-небудь, перев. докладаючи певних зусиль.|| Пересувати, волочити що-небуд... смотреть

ЦУПИТИ

разг. 1) хватать; (куда) тянуть; тащить (передвигать с усилием); (с кого, с чего) рвать 2) (незаконно брать) разг. тянуть, лупить (с кого); (брать тайком) тащить, грубо тибрить, переть... смотреть

ЦУПИТИ

тягти, волочити; (за патли) тягати; (чуже) красти; (гроші з кого) стягати, здирати, лупити; (- мороз) тиснути; д. цуприкувати, цурпелити.

ЦУПИТИ

див. красти; нести

ЦУПИТИ

To draw, to pull, to drag

ЦУПИТИ

цу́пити дієслово недоконаного виду

T: 153