ЦУРКА

-и, ж.

1) Короткий обрубок дерева; цурпалок. || Тріска, скалка.

••

До цурки — а) на дрібні шматочки; б) повністю, нічого не залишивши.

На цурки — на невеликі частини.

2) Невеличка, загострена з одного боку паличка, за допомогою якої в'яжуть снопи, туго скручуючи перевесла.

3) Маленька паличка, яку в селянському одязі використовують як ґудзик.

4) Кругла, загострена з двох боків дерев'яна паличка для дитячої гри.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

ЦУРКИЙ →← ЦУРГАНИТИСЯ

Синонимы слова "ЦУРКА":

Смотреть что такое ЦУРКА в других словарях:

ЦУРКА

цурка сущ., кол-во синонимов: 2 • девица (14) • девушка (126) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: девица, девушка

ЦУРКА

ЦУ́РКА, и, ж.1. Короткий обрубок дерева; цурпалок.Біда біду, як кажуть, кличе: Десь хлопчик недалечко був, На його [Голуба] цуркою шпурнув І в голову я... смотреть

ЦУРКА

до цу́рки. 1. На дрібні, невеликі частини. Я перескочив через межу і ринувся просто на них (фашистів), вскочив у саму їхню гущу. Одного метнув через себе багнетом. На другому розбив до цурки приклад (Ю. Яновський). 2. Повністю все, без залішку. Вранці дізнаються, кого обідрано “до цурки” (М. Хвильовий); Через рік папку, в якій було підшито справу Явдохи Гонти, секретар віддав в архів, а ще через рік голодні миші з’їли папку до цурки (О. Донченко); // Остаточно, до кінця. Адже тим часом втратимо до цурки все і всіх, хто цю освіту здатен забезпечувати (З газети); // зі сл. би́ти, ни́щити і под. Дощенту. В голові майнуло — турки! Тут наш предок на коня: З козаками бив до цурки Ворогів, рубав до пня (Д. Білоус). до цу́ри. (Оксана:) Добивати треба сучих синів до цури (М. Куліш). до цу́рочки. Я, бачся, каганець усе ховав під свитку. Та якось теє… зирк — горить! І, батечку! як обхопило — Усе до цурочки згоріло (Л. Гл на цурки́. На невеликі окремі частини. В колінах захрумтіло, і здалося, що то стан його такий крихкий і ломиться на цурки (Іван Ле); Той (Никанор) сидів біля столу у свиті, як прибув, нероздягнений, і здавалося, що його чорна постать от-от роздушить на цурки білий чистий стіл (І. Микитенко). у цу́ри. (Конон:) А я свою гармонію чисто рішив, як брязнув нею об землю, так в цури і розлетілась (М. Кропивницький). цу́рка наві́ки кому, чому. Настане кінець кому-, чому-небудь. Тихо, з осторогою промовляють (селяни) один до одного: — Ну що? Га? — Та хто ж його знає… Кажуть, що тепер панам цурка навіки (І. Микитенко).... смотреть

ЦУРКА

ОБРУ́БОК (відрубана, відрізана частина чого-небудь; те, від чого відтята якась частина), ВІДРУ́БОК, ЦУ́РКА, УТИ́НОК, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРУПА́ЛОК), ОЦУ́ПОК, О... смотреть

ЦУРКА

-и, ж. 1》 Короткий обрубок дерева; цурпалок.|| Тріска, скалка.До цурки — а) на дрібні шматочки; б) повністю, нічого не залишивши.На цурки — на невел... смотреть

ЦУРКА

1) (небольшая) палочка; (для стягивания верёвки) кляп; (короткий обрубок) чурка до цурки — разг. совсем; до основания; дотла; до нитки 2) (мн. цурки) (игра) чурки... смотреть

ЦУРКА

[curka]ж.kawałek

ЦУРКА

імен. жін. родукороткий обрубок деревачурка

ЦУРКА

ЦУРКА ж. зап. чурка, чурочка; короткая палочка, которую бьют по концу, и | самая игра эта.

ЦУРКА

цурка цу́рка"девушка", южн. (Гоголь). Возм., из польск. córka "дочь"?

ЦУРКА

див. кінець; палиця

ЦУРКА

цу́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири цу́рки

ЦУРКА

"девушка", южн. (Гоголь). Возм., из польск. corka "дочь"

ЦУРКА

цуркаж.чурка; палочка для вязки снопов

ЦУРКА

цурпалок, кілочок; тріска, скалка.

ЦУРКА

Small stick

ЦУРКА

цорка (цурка)дачка

T: 90