1) Робити що-небудь, займатися чим-небудь, здійснювати щось. || Виконувати який-небудь обряд. || Поводитися певним чином; поступати згідно з якими-небудь принципами, правилами, настановами і т. ін. || Спричиняти щось своєю поведінкою, завдавати кому-небудь чогось (перев. неприємного). || Бути джерелом чого-небудь, породжувати щось. Чинити слідство. Чинити суд.
2) розм. Те саме, що учиняти 4).
3) діал. Приводити, народжувати; відкладати яйця.
II -ню, -ниш, недок., перех., що.Обробляти шкури тварин, вимочуючи їх у спеціальному хімічному розчині, в настої кори або деревини дуба, верби тощо.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ЧИНИ́ТИ¹, чиню́, чи́ниш, недок., що і без прям. дод.1. Робити що-небудь, займатися чим-небудь, здійснювати щось.Балабуха замовк. Він тепер мовчав і чин... смотреть
ДІ́ЯТИ як (виявляти свою діяльність певним чином), РОБИ́ТИ що, ЧИНИ́ТИ що, УЧИНЯ́ТИ (ВЧИНЯ́ТИ) що, ПРАКТИКУВА́ТИ що, МОТО́РИТИ як, що, розм., ПОСТУПА́Т... смотреть
I-ню, -ниш. Робити що-небудь, здійснювати щось; поводитися якимось чином; спричиняти щось своєю поведінкою, завдавати комусь чого-небудь (переважно неп... смотреть
I делать, книжн. совершать, творить; (в отдельных выражениях) книжн. чинить, учинять; (проказничать) разг. выделывать, вытворять; (о поведении, всегда с указанием как) поступать, (служить источником чего-н. неприятного) причинять; наносить (о ранах, обидах и т.п.); (с некоторыми сущ.) оказывать чинити диверсію — совершать диверсию чинити каверзи — делать [строить, устраивать, подстраивать] каверзы чинити кривду (кому) — обижать (кого) чинити опір — оказывать сопротивление, сопротивляться; противиться чинити перешкоди — препятствовать, чинить препятствия, противодействовать, оказывать противодействие чинити розбій — заниматься разбоем, разбойничать кожному вільно чинити так чи інакше — каждый волен в своих поступках, каждый волен поступать по своему усмотрению [по-своему] II (кожу) дубить, выделывать... смотреть
I -ню, -ниш, недок. , перех. і неперех. 1》 Робити що-небудь, займатися чим-небудь, здійснювати щось.|| Виконувати який-небудь обряд.|| Поводитися... смотреть
I -ню, -ниш. Робити що-небудь, здійснювати щось; поводитися якимось чином; спричиняти щось своєю поведінкою, завдавати комусь чого-небудь (переважно неприємного); виконувати якийсь обряд тощо. Балабуха замовк. Він тепер мовчав і чинив усе, що загадувала йому жінка (І.Нечуй-Левицький); – Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства (Григорій Тютюнник); Карач-мурза опустився навколішки, затулив обличчя руками і став чинити намаз (Н.Рибак). II -ню, -ниш. Обробляти шкури тварин, вимочуючи їх у спеціальному хімічному розчині. – Отак він і зачастив у родину чинбаря, з часом привик до поганого духу та навчився чинити волові, кінські і козячі шкури (М.Стельмах).... смотреть
I(шкіру) to tan, to dressII(робити) to do, to act, to make; (здійснювати) to perform, to accomplish; to execute, to fulfil, to carry outчинити волю — t... смотреть
(добро) робити, творити; (зло) коїти, укоювати; (як хтось) діяти; (волю) виконувати, здійснювати; (опір) ставити; (казна-що) учиняти, виробляти, витворяти; (шкоду) заподіювати, завдавати чого; (хутро) вичинювати; ІД. (неподобство) колобродити, (тиск) тиснути, (клопіт, кому) турбувати кого.... смотреть
глаг. делать, творить, составлять, полагать. (Лук. 1, 1).
1) де́лать, твори́ть, соверша́ть 2) ока́зывать (услу́гу) 3) причиня́ть (вред) 4) дуби́ть, выде́лывать ко́жи чини ми се — мне ка́жется не чини то ништа — э́то ничего́ не зна́чит... смотреть
чини́ти 1 дієслово недоконаного виду діяти; щось робити чини́ти 2 дієслово недоконаного виду обробляти шкури тварин
【未】1) 作, 干; 制作2) 进行, 完成
(беззаконня тощо) perpetrate, (тиск) exert, (опір) offer, proceed, work
див. витівати; діяти
- делать, составлять, поправлять.
Чини́ти, чиню́, чи́ниш, чи́нять; чи́нячи
техн. выделывать (кожу), вычинивать, действовать, дубить
-ню, -ниш 1. czynić 2. garbować (skórę)
Дзеяць
робити, зробити
дзеяць
дзеяць
perpetrate lawlessness, commit an iniquity
bend, bias, exert influence
exercise diplomatic clout
Задовольняти
resist lawfully
put up armed resistance
resist forcibly, resist violently
outrage
resist criminally, resist unlawfully
(в законодавчому органі, особливо у Сенаті) filibuster
put up resistance, fight back, offer resistance
физ. сопротивляться (растяжению)
resist
resist arrest
resist forcibly, resist violently
make difficulties, put difficulties, put obstacles, breed impediments, frustrate, maintain nuisance, raise difficulties, throw obstacles
obstruct commerce
bias favorably, bias unfavorably
exert psychological influence
Звітувати
1) притворя́ться, прики́дываться, каза́ться 2) чу́диться, мере́щиться
cro činiti se укр здаватися
commit a mortal sin