-джу, -диш, недок., діал.
1) Бачити.
2) Розуміти. Видіш, брате мій!
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
БА́ЧИТИ (сприймати зором), ЗРІ́ТИ (ЗДРІ́ТИ) заст., ВИ́ДІТИ діал.; ВИДА́ТИ розм. (звичайно із знач, повторюваної дії); ЛИЦЕЗРІ́ТИ заст., ірон. (звичайно... смотреть
Бачили очі, що купували, тепер хоч і повилізайте.Хоч і бачив, що купував, то таки ошукався.Не бачив, Гриць, нагавиць, то скидав, то вбирав.Зацікавився ... смотреть
Ви́діти. Бачити. На такі погляди згодити ся не можу. Я не хотів би видіти наших людий дерунами та посіпаками (Б., 1895, 2, 2); Ось і видите, добрі люди, яка рго в тих часах була мудрість паньска, яка вдячність паньска за хліб і сіль (Кміц., 1908, 59-60); Без помочи друкованого слова ціла та діяльність не може обійти ся. Тож видимо й в Швайцариї, що там є часописи спілкові і книжки учені і популярні для аґітациї - і всі ті друковані письма виховують людий в засадах спілкових і боронять спілки перед нападами ворогів (Товариш, 1908, 98); Аби наші читачі виділи, які гарні доми побудували собі швайцарскі спілки, подаємо тут кілька образків тих будинків (Товариш, 1908, 100); Цілий 1885рік тягнеть ся та страшна боротьба між одними а другими. Вкінці Українці, видячи, що дальше пожитє з кацапами неможливе, виключають галабурдників з товариства (24. цьвітня 1886 р.) (Сімович, 1908, 508)// порівн. бук. діал. видіти - бачити; пол. widzieć - бачити, baczyć, книжн. - дивитися, звертати увагу; рос. видеть - бачити. Уви́діти, ви́діти Побачити. Тут світив місяць ясно, як уднину, і вона увиділа світ. Увиділа гори, як їх бачила з полудня, небо, що було засіяне святими зорями (Коб., Некультурна, 79) // див. видіти.... смотреть
ВИ́ДІТИ, джу, диш, недок., розм.Те саме, що ба́чити.– Необходимо [необхідно] мені видіти її. Де вона? (Панас Мирний);Розповідають люди, що виділи на вл... смотреть
ви́діти бачити (ср, ст): Та ще'м не осліп, ще виджу добре (Франко); У більшости випадків буде так, що лікар є далеко та може лише деколи хорого видіти (Дрималик; Не видять ціли або думають, що вона на тисячі миль далеко, і для того куняють (Боберський)◊ дасть ся ви́діти якось буде (ст) ◊ не ви́дів Гриць ногави́ць про необізнану, обмежену людину (ст)... смотреть
Бачити, побачити, добачати, добачити, зобачати, зобачити, передбачати, передбачити, попередбачати, убачати, убачити
-джу, -диш, недок. , діал. 1》 Бачити.2》 Розуміти. Видіш, брате мій!
Бачити [VIII]видіти (21, 436) – “бачити”; [ІЦ-2006]
див. бачити
Ви́ді́ти, ви́джу, -диш, -дять = ба́чити
ви́діти дієслово недоконаного виду бачити діал.
бачити