ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУК... смотреть
ви́кути шк. завчити напам'ять; зазубрити (ст)||вибубнити◊ ви́кути на бля́шку шк. дуже добре завчити напам'ять; зазубрити (ст): Менше товариські товариші “штребери” говорили скоро – “мололи”, аби показати, як то вони все “викували на бляшку”, аби дальше впакувати в нещастя тих, що не вміли, і виявити, наскільки вони ліпші від тамтих (Шухевич)||вибубнити на бляшку ◊ коня́ ви́кути шк. багато вивчити, зазубрити (ст): Та ж ніщо не сталось, ти будеш і так пізно здавати, ще можна коня викути (Авторка)... смотреть
ВИ́КУТИ див. вико́вувати.
ви́кути дієслово доконаного виду
див. виковувати.