ВИЛИВАТИ

-аю, -аєш, недок., вилити, -ллю, -ллєш і рідко вилляти, -лляю, -лляєш, док., перех.

1) Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-небудь рідину.

2) перен., у чому, чим, у що. Висловлювати, виявляти, передавати в який-небудь спосіб свої почуття, думки і т. ін. Виливати душу.

3) Виготовляти речі, деталі способом наливання розтопленого металу у певні форми.

4) Ллючи воду в нору, виганяти (звіра, звірка).

5) діал. Розливатися.

Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

ВИЛИВАТИСЯ →← ВИЛИВАННЯ

Смотреть что такое ВИЛИВАТИ в других словарях:

ВИЛИВАТИ

ВИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЛИТИ, ллю, ллєш, рідко ВИ́ЛЛЯТИ, ллю, ллєш, док.1. що. Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-небу... смотреть

ВИЛИВАТИ

ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВ... смотреть

вилива́ти / ви́лити жовч. Виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь, злобу (перев. у розмові). Кобра ще довго виливав свою жовч, але його ніхто не слухав (О. Слісаренко); Є двоє-троє колег по лікарні, які знаходять час не вдовольнятися становищем .. і жовч свою в кулачок вилити (Іван Ле). вилива́ти / ви́лити (свою́) ду́шу кому, перед ким і без додатка. Щиро ділитися з ким-небудь найпотаємнішим, тим, що хвилює, наболіло. На війні хлопці не стануть першому зустрічному виливати свою душу, а вже коли виливають її, то тільки справжньому другові (П. Автомонов); Говорили всі, хто бажав перед представником центра вилити наболілу душу (І. Кириленко); Данило взяв дочку обома руками й заговорив. Взагалі не дуже балакучий, він інколи любив вилити душу в патетичному монолозі (Л. Дмитерко); // Висловлювати свої почуття, переживання. Багато знала й багато співала пісень стара Гафійка, але ні в одній з них не тужила так, душу всю виливаючи, як у пісні про славного Яношіка (Г. Хоткевич); // Досхочу наговорюватися; виговорюватися. Чоловік мав потребу вилити комусь душу.. Бачить, п’яний іде — підійшов і давай розповідати йому (Укр. анекдот); — Куди все зникає? Оте бажання вилити душу, вийти увечері на вулицю, до людей. вилива́ти / ви́лити сльо́зи. Гірко плакати. Дивилася (мати) за батьком, виливаючи сльози, а він усе далі, та й за гору зайшов (Марко Вовчок); Виллє (сиротина) сльози на могилу — Серденько спочине (Т. Шевченко). вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї на кого, грубо. Ганьбити, заплямовувати кого-небудь, звинувачуючи в чомусь осудливому. Сам (Прудон) зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіпа і Гізо, як ви уживаєтеся з сучасним режимом, хоча потроху бурчите і виливаєте на нього ліберальні помиї (М. Стельмах); — Прочитав (Дмитро Федорович) лютощами сповнену писанину. Не обурювався, не доводив, що то наклеп. Тільки й сказав: — Я не знаю, хто ллє ці помиї на мене (В. Большак); Русевич, виступаючи вдруге, почав з того, що постарався вилити на своїх противників якнайбільше помиїв (Ю. Шовкопляс). вилива́ти поми́ї на го́лову кому. (Віталій:) Не деріть так високо носа, а дивіться під ноги, щоб часом не спіткнулись та не впали в помийницю з тими помиями, що зараз виливаєте на голову мені, братові, його дитині! (І. Карпенко-Карий). обли́ти поми́ями кого. — Ти ще відповіси за такі слова і за те, що дів... смотреть

ВИЛИВАТИ

-аю, -аєш, недок. , вилити, -ллю, -ллєш і рідко вилляти, -лляю, -лляєш, док. , перех. 1》 Видаляти назовні з посуду, з певної заглибини і т. ін. яку-не... смотреть

ВИЛИВАТИ

недок. виливати, док. вилити1) (воду та ін.) to pour, to pour out, to empty (out)2) мет. (з металу) to mould, to cast, to foundвиливати у форму — to ca... смотреть

ВИЛИВАТИ

【未】1) (把液体) 倒出, 倒掉2) 转流露出, 倾吐; 发泄Виливати гнів 泄怒, 出气Виливати душу 坦诚相见, 流露真情2) 铸出, 铸成, 铸造

ВИЛИВАТИ

несов. - виливати, сов. - вилити 1) выливать, вылить; (перен. - обычно) изливать, излить, книжн. источать, источить 2) (изготовлять литьём) техн. лить, отливать, отлить, выливать, вылить, сливать, слить... смотреть