АБІТУРІЄ́НТКА, и, ж.Жін. до абітуріє́нт.Вона знімала кімнату як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії (Ю. Смолич);Відповідь абітурієнтки слухала ас... смотреть
абітуріє́нтка[аб'ітур'ійентка]-нткие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нток
імен. жін. роду, жив.абитуриентка
[abiturijentka]ж.abiturientka
{абітурійе́нтка} -нткие, д. і м. -нці, р. мн. -нток.
абітуріє́нтка іменник жіночого роду, істота
-и.Жін. до абітурієнт.
абитуриентка