-ї, ж.
Зречення престолу, відмова від влади, посади чи сану.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
Абдика́ція:— відмова, зречення [45]— відречення від (престолу) влади [47]— відречення від влади [46,1;46-2]— зречення [18;48;49,III,XX] Але із сказаног... смотреть
імен. жін. родуабдикация
рос. абдикация (від латин. abdicatio — зречення) — зречення, відмова від престолу, влади, посади, сану, права власності тощо.
абдика́ція (лат. abdicatio, від abdico – зрікаюсь) зречення престолу, відмова від влади, посади або сану
(лат., зрікаюсь) юр. зречення престолу, відмова від влади, посади або сану.
-ї, ж. Зречення престолу, відмова від влади, посади чи сану.
абдика́ція іменник жіночого роду зречення престолу рідко
Абдика́ція, -ції, -цією
Зречення, уступлення
Abdikation