ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ роз... смотреть
вису́шувати / ви́сушити сльо́зи (сльозу́) у кого, чиї, чию. Втішати, заспокоювати того, хто плаче. Поцілунками він висушував її сльози, і вона заспокоювалась, і знову було їй так хороше з милим, як завжди (А. Шиян); Рідна пісня заплете розмову, у стареньких висушить сльозу (А. Малишко). суши́ти / ви́сушити се́рце. 1. чиє, кому і без додатка. Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук. — Нащо ти, Любочко, козацьке серце сушиш?.. (П. Гулак-Артемовський); Е, гетьте, думки сумнії, не суши, журбо, серця!.. (М. Коцюбинський); Скільки синів і дочок занапастили вороги, скільки нездійсненних зачать висушило матернє (материнське) серце! (О. Довженко). суши́ти се́рде́нько. Тихо, любо жилося дитині. І ніщо не сушило серденька (Леся Українка). 2. Уболівати, переживати за ким-небудь. Вона глянула в повиті сумом Оленчині очі і сказала: — Не треба так побиватися… сушити серце (А. Хижняк). суши́ти / ви́сушити (собі́) го́лову (мо́зок) над чим і без додатка. 1. Напружено думати, роздумувати над чимось, шукаючи розв’язання якихось проблем. Учений вже довгий час сушить голову над якоюсь проблемою (З журналу); Вляглася метушня, а князь все ходить у покоях, сушить собі голову. Що значать ці кляті дари? (Д. Міщенко); Тому знов Мартин виступив: — Люди добрі! Ніколи над цим довго сушити голови. Ніч на носі (У. Самчук); (Грінчук:) Десь там,— кажу,— сам (писар) у тій радниці сидить та над нашими справами мозок собі сушить (І. Франко); // Напружено згадувати кого-, що-небудь, турбуватися про щось. Як душив мене в тій хаті Дух від зілля! Я все думав, Голову сушив, де чув я Пах такий? Даремно думав (Леся Українка); Найпростіше було Василеві. Він і досі був одинаком, жив десь на висілку, наймаючи собі кімнату, не сушив голови різним житейським дріб’язком (П. Загребельний); — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про... смотреть
недок. висушувати, док. висушити1) to dry out, to drain, to desiccate; to exsiccate2) розм. (виснажувати) to emaciate, to waste
[wysuszyty]дієсл.wysuszyć
ВИ́СУШИТИ див. вису́шувати.
【完】 见 висушувати
ви́сушити дієслово доконаного виду
Усушыць
Tørre
див. висушувати.
сов. от висушувати
усушыць
усушыць