долу, ч.
1) Те саме, що долина.
2) Те саме, що низ 1); прот. верх.
••
До самого долу — до землі.
3) Те саме, що долівка.
4) заст. Яма для мерця; могила.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузьк... смотреть
ДІЛ, до́лу, ч. 1. Те саме, що доли́на. Потепліло. На долах цвіла, і пахла, і пишалася весна (Фр., І, 1955, 101); Він бачив діл, розкинутий навкруг, Кипучі пущі, тьмяноводий Буг (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 449). 2. Те саме, що низ 1; протилежне верх. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила (Номис, 1864, № 1462); Запалили сосну від верха до долу (Чуб., V, 1874, 394); Дівчата обстругували стіни, — які з долу, які з кобилиць угорі (Головко, II, 1957, 98). До са́мого до́лу — до землі. По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю до самого долу (Шевч., І, 1951, 48); Княгиня бачить їхні довгобороді обличчя, гострі очі, чіпкі, ніби до самого долу опущені, руки (Скл., Святослав, 1959, 35). 3. Те саме, що долі́вка. — А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? (Н.-Лев., II, 1956, 328); На запорошеному глиняному долу лежали якісь старі речі (Трубл., II, 1955, 253). 4. заст. Яма для мерця; могила. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (Коцюб., І, 1955, 182). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 303.... смотреть
імен. чол. родудол¤ з долу в гору -- из дола в гору ¤ з самого долу -- из самого дола від слова: ділоімен. сер. родудело
1) поет. (долина) daleпо горах і долах — up hill and down dale2) (низ) lower part; (дно) bottomдо самого долу — down to the ground
долу, ч. 1》 Те саме, що долина.2》 Те саме, що низ 1); прот. верх.До самого долу — до землі.3》 Те саме, що долівка.4》 заст. Яма для мерця; могила.... смотреть
(род. долу) 1) долина, поэз. дол 2) (в помещении) пол 3) (в противоположность верху) низ до самого долу — до самой земли
діл див. доли́на, долі́вка. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 189.
п поэт. сердце (как сpедоточие чувств); сен тілмен айтсаң, ділмен айтам если ты говоришь языком, то я говорю сердцем
ДОЛИНА, пор. РІВНИНА; (у хаті) долівка, підлога; (для мерця) яма, могила; У ФР. земля, низ, спід; Р. пай, частка.
Діл (196) — гірський хребет [MО,V]
див. низовина
Діл, до́лу, -лові
діл іменник чоловічого роду
долу m 1. dół 2. dolina
діл, долу