-а, ч.
Той, хто своєю поведінкою і вчинками викликає здивування.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ДИВА́К (той, хто викликає здивування своєю поведінкою, вчинками), ЧУДА́К, ОРИГІНА́Л розм., ЧУДА́Р розм., ЧУДИ́ЛО розм., ЧУДІ́Й розм., ЧУДОДІ́Й розм., Х... смотреть
корень - ДИВ; суффикс - АК; нулевое окончание;Основа слова: ДИВАКВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ДИВ; ∧ - АК; ⏰Слово Дивак содер... смотреть
дива́к[диевак]-ака, м. (на) -аков'і/-аку, кл. -ачеи, мн. -аки, -ак'іў
імен. чол. роду, жив.той, хто своєю поведiнкою iвчинками викликає здивуваннячудак
Queer (quaint, odd) fellow (chap), original, oddity, crank, faddist; розм. guy, codger; sl. cure
Дивацький, дивачок, дивний, проява, химерний, химерник, чудакуватий, чудар, чудасія, чудацький, чудачок, чудернацький, чудило, чудій, чудний, чуднувати... смотреть
[dywak]ч.dziwak
【阳】 古怪人; 口 怪人; 执拗任性的人
-а, ч. Той, хто своєю поведінкою і вчинками викликає здивування.
{диева́к} -ака́, м. (на) -ако́ві/-аку́, кл. -а́чеи, мн. -аки́, -акі́ў.
(про своєрідну людину) чудак, розм.: чудило, проява, книжн. оригінал.
чудак, разг. чудила; (капризный человек) разг. причудник
чудасій, химерник, кумедник, оригінал, проява.
дива́к іменник чоловічого роду, істота
-а m dziwak
дивак, -а