ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; П... смотреть
ДОВБАТИ длубати, колупати, відколупувати, відламувати; (дзьобом) дзьобати; (долотом) видовбувати, виколупувати; П. бити, вдаряти; (те саме) товкти, повторювати, товкмачити, човпти; Ф. критикувати; (науку) зудити, визуджувати.... смотреть
довбти́ дієслово недоконаного виду рідко
див. довбати.