ДОЗВОЛЯ́ТИ кому що (давати згоду на здійснення чогось), ДОПУСКА́ТИ кого, ДАВА́ТИ з інфін., ДАВА́ТИ ПРА́ВО, ПІДПУСКА́ТИ до чого, розм., ПРИПУСКА́ТИ кого... смотреть
недок. дозволяти, док. дозволитиto allow, to permit, to let; to give leave (to); (допустити) to sufferдозволити собі вільно поводитися з кимсь — to tak... смотреть
не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) (собі́) в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); (Кукса:) Я так думаю, що цей (отаман) не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).... смотреть
(кому/чому, кого/що)дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: дозволивши1. (перех. з iнфiн.) дати згоду, дозвiл, право на здiйснення чогос... смотреть
дієсл.zezwolić, dozwolić, pozwolić
Вырашыцьняхайпускацьхай
Дозво́лити, -во́лю, -во́лиш, -лять; дозво́ль, -во́льте
【完】 见 дозволяти
дозво́лити дієслово доконаного виду
вырашыцьняхайпускацьхай
вырашыць няхай пускаць хай
-лю, -лиш pozwolić, zezwolić
див. дозволяти.
сов. от дозволяти
разрешать