-а, ч.
У Стародавньому Римі – посадова особа (магістрат), яка відала громадськими іграми, наглядом за спорудженнням та утриманням храмів, водопроводів.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
(лат.) у Давньому Римі - молодша посадова особа, помічник народного трибуна, наглядач плебейського архіву і скарбниці в храмі Церери. З 367 до н. е. до пари плебейських Е. додали пару Е. патриціанських - 4 Е. завідували 4-ма районами міста Рим: слідкували за чистотою вулиць, станом храмів, громадських закладів, цінами і т. д. Див. також: плебеї, претор, трибун... смотреть