ЕКЗЕКУТОР

-а, ч.

1) У царській Росії – чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у якій-небудь державній установі.

2) заст. Той, хто здійснював екзекуцію (у 1 знач.) або керував нею.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

ЕКЗЕКУТОРСЬКИЙ →← ЕКЗЕКУТИВНИЙ

Смотреть что такое ЕКЗЕКУТОР в других словарях:

ЕКЗЕКУТОР

Екзеку́тор:— податковий екзекутор: тут — чиновник, судовий виконавець [XIX] Зараз по жнивах приходить податковий екзекутор і забирає останню одежину, о... смотреть

ЕКЗЕКУТОР

імен. чол. роду, жив.іст.1. у царськiй Росiї-чиновник, який вiдав господарськими справами i наглядом за зовнiшнiмпорядком у якiй-небудь державнiй уста... смотреть

ЕКЗЕКУТОР

-а, ч. 1》 У царській Росії – чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у якій-небудь державній установі.2》 заст. ... смотреть

ЕКЗЕКУТОР

іст.executioner (one who executes); executor (the person appointed to see a will carried into effect)

ЕКЗЕКУТОР

[ekzekutor]ч.egzekutor

ЕКЗЕКУТОР

виконавець екзекуції; П. каратель, кат, вішатель, розпинатель.

ЕКЗЕКУТОР

Екзеку́тор, -ра; -ку́тори, -рів

ЕКЗЕКУТОР

екзеку́тор іменник чоловічого роду, істота

ЕКЗЕКУТОР

екзекутор, -а

T: 144