З

I невідм., с.

Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "з" (вимовляється "зе").

II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення:

1) з род. в. Вказує на предмет, середовище, зсередини яких спрямовані дія, рух або що-небудь виймається, добувається і т. ін.

2) з род. в. Вказує на місце, предмет та ін., з поверхні яких або від яких хто-, що-небудь відокремлюється, відходить і т. ін. || Вказує на посаду, заняття і т. ін., від яких хто-небудь звільняється.

3) з род. в. Вказує на місце, простір, напрям і т. ін., в якому хто-, що-небудь перебуває, щось відбувається або звідки спрямовані дія, рух. || Вказує на сферу діяльності, заняття і т. ін., з яких ідуть, повертаються. || Вказує на місцеперебування особи чи предмета, що виконує якусь дію, або на місце, з якого спостерігається, сприймається що-небудь. || У сполуч. з прийм. в, на, до вказує на місце, предмет, від якого повторюється дія. || У сполуч. з прийм. до, в вказує на межу поширення дії, стану або властивості. || У сполуч. зі сл. погляд, позиція і т. ін. вказує на спрямованість чиїх-небудь думок, поглядів, оцінок і т. ін.

4) з род. в. Вказує на місце наявності певної ознаки, властивості в особи, предмета.

5) з оруд. в., також зі сл. поруч, поряд. Вказує на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь із кимось, чимось. Часові відношення:

6) з род. в. Вказує на час, період, що є вихідним моментом у розвитку, поширенні якоїсь дії, стану. || У поєднанні з прийм. до вказує на межі тривання якоїсь дії, стану. || У поєднанні з прийм. на вказує на проміжок часу між двома днями, датами. || У поєднанні з прийм. на в складі стійких словосполучень вказує на неточно визначений, хоч і близький час виконання або настання чого-небудь. || У поєднанні з прийм. в (у) в складі стійких словосполучень вказує на неперервність, повторюваність якої-небудь дії.

7) з оруд. в. Вказує на супровідну дію, одночасність різних дій. || Вказує на подію, явище, після яких відразу щось відбувається. || Вказує на період або ряд послідовних моментів, із настанням яких розгортається яка-небудь дія. Причинові відношення:

8) з род. в. Вказує на причину дії або стану.

9) з род. в. Вказує на підставу якої-небудь дії або стану. || з оруд. в. Вказує на подію, з нагоди якої вітають, поздоровляють і т. ін. Обставинні (способу дії) відношення:

10) з род. і оруд. в. Уживається на означення способу виконання дії. || Вказує на обставину, достатню для здійснення чого-небудь (зазвичай із кількісною вказівкою).

11) з оруд. в. Вказує на супровідні дію, стан, почуття.

12) з оруд. в. Вказує на предмет як показник повноти охоплення дією кого-, чого-небудь. Відношення мети:

13) з оруд. в. Вказує на мету дії. Кількісні відношення:

14) з род. в. Вказує на кількість осіб, предметів, із яких складається щось ціле.

15) з род. в., заст. Вказує на залежність розміру оплати натурою від кількості вироблених одиниць продукції.

16) із знах. в. Вказує на приблизний підрахунок, приблизну міру чого-небудь.

17) із знах. в. У сполуч. із сл. доволі, досить, годі, вистачить і т. ін. вказує на особу, якій вистачає, достатньо чого-небудь або яка не бажає, аби щось тривало.

18) з оруд. в. Вказує на додаткову кількість чого-небудь. Об'єктні відношення:

19) з род. і оруд. в. Вказує на особу, предмет і т. ін., що на них спрямовується, поширюється дія, яких що-небудь стосується.

20) з род. в. Вказує на предмет, матеріал і т. ін., з якого щось роблять, виготовляють або що-небудь зроблено, виготовлено.

21) з род. в. Вказує на особу, предмет, ознаку, які зазнають змін, перетворень.

22) з род. в. Вказує на предмет, за допомогою якого відбувається певна дія.

23) з род. в. Вказує на загал, сукупність осіб, предметів, звідки виділяється хто-, що-небудь, якась частина і т. ін. (за значенням відповідає прийм. серед).

24) з род. в. Вказує на стан, який порушується, переривається і т. ін. || Вказує на становище, обставини (зазвичай скрутні), з яких кому-небудь допомагають вийти або хтось виходить сам. || У сполуч. з прийм. "в" вказує на перехід особи з одного стану в інший.

25) з род. в. Вказує на предмет, місце і т. ін., від яких починається або починають що-небудь.

26) з род. в. Вказує на особу, предмет, які є зразком для відтворення, наслідування і т. ін.

27) з род. в. Вказує на що-небудь як на джерело матеріальних ресурсів.

28) з род. в. Вказує на галузь знань, дисципліну, до якої хто-, що-небудь має певне відношення. || Вказує на групу понять з якої-небудь галузі, сфери.

29) з оруд. в. Вказує на особу, що вступає з іншою у певні стосунки або виявляє якесь ставлення до неї. || Вказує на особи, предмети, що перебувають у взаємодії.

30) з оруд. в. Вказує на предмет, наявний у кого-небудь під час якоїсь дії, руху і т. ін.

31) з оруд. в. Уживається у сполуч. зі словами, які виражають прохання, питання і т. ін., спрямовані до кого-небудь.

32) з оруд. в. У сполуч. з прикм. спільний, згідний, солідарний і т. ін. вказує на особу, предмет, стосовно яких виявляється подібність або спільність чого-небудь. Означальні відношення:

33) з оруд. в. Вказує на постійну зовнішню ознаку або на внутрішню властивість, характерну особливість кого-, чого-небудь. || Вказує на тимчасову або випадкову зовнішню ознаку особи, предмета.

34) з оруд. в. Вказує на вміст якого-небудь предмета.

35) з род. в. Вказує на місце, середовище і т. ін., звідки походять, з якими пов'язані особа, предмет.

36) із знах. в. Вказує на предмет, до якого прирівнюється за розміром інший предмет.

Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

З'ЄДНАНИЙ →← ЖУЮЧИ

Синонимы слова "З":

БУКВА

Смотреть что такое З в других словарях:

З

восьмая буква русской азбуки. Ведет свое начало от старослав. буквы (земля), источником которой является греческая Z (финикийское Z). Этим знаком в ста... смотреть

З

девятая буква русского алфавита. По начертанию восходит к старославянской кирилловской букве

З

з буква Девятая буква русского алфавита.

З

з предл, кол-во синонимов: 1 • буква (103) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: буква

З

З, девятая буква русского алфавита. По начертанию восходит к старослав. кирилловской букве 5 ("земля"), заимствованной из греч. маюскульного письма 9... смотреть

З

I невідм. , с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "з" (вимовляється "зе").II із, зі, рідко зо, прийм. , з род. , зн... смотреть

З

прийм.1) (з кимсь, з чимсь) with; and; overвін прибув із дружиною — he arrived with his wifeвона зі своїм молодшим братом поїде до моря — she and her y... смотреть

З

I【前】1) 从…上; 从…中, 自…里, 由…内Упасти з дерева 从树上掉下来Дізнаватися з газет 从报上获悉Вийняти з кишені 从衣袋中掏出Приіхати з Москви 从莫斯科来Вийти з лісу 从树林里走出来, 走出森林Вирвати... смотреть

З

предл.; = із, = зі, = зо 1) с род. п. а) с, (перед некоторыми соч. согласных) со з рана до ночі — с утра до ночи з хвилини на хвилину — с минуты на минуту б) (при обознач. предмета, изнутри которого, откуда направляется какое-н. действие, происходит удаление или отделение) из вийти з лісу — выйти из лесу вирвати з рук — вырвать из рук в) (при указании на происхождение какого-н. лица; при выделении части из целого) из виберіть кого-небудь з вас — выберите кого-нибудь из вас він з робітників — он из рабочих г) (при обознач. места происхождения, места, откуда кто-н. прибыл и т.п.) из; (при названиях стран света, рек, морей, горных местностей и т.п.) с родом з Києва, з гір, з півдня — родом из Киева, с гор, с юга д) (при обознач. исходного состояния, материала составных частей) из з пари утворюється вода — из пара образуется вода намисто з кришталю — бусы из хрусталя е) (при обознач. источника какого-н. явления, факта) от хто мав користь із цього? — кто имел [получил] выгоду от этого? ж) (при обознач. причины действия или состояния) от, с, со з горя — с [от] горя з нетерплячки — от нетерпения кричати з болю — кричать от боли з) (при обознач. основания, изредка причины какого-н. действия, явления) по (чему); (иногда) с, из (чего) з дозволу — с разрешения з нагоди (чого) — по случаю (чего) з наказу — по приказу, по распоряжению з необхідності — по необходимости з приводу (чого), з якого приводу — по поводу (чего), по какому поводу з примусу — по принуждению и) (при обознач. отрасли науки, сферы деятельности и т.п.) по іспит з математики — экзамен [испытание] по математике незадоволення (із чого) — недовольство (чем) який він із себе? — каков он собой? сміятися, глумитися, знущатися и т.п. (з кого, з чого) — смеяться, издеваться и т.п. (над кем, над чем) 2) (с вин. п. - при обознач. приблизительного количества, величины) с; около (перед числ. и сущ. со знач. количества, меры; при инверсии передаётся также без предл.) днів зо два, зо три — дня два-три заввишки з дерево — высотой с дерево пробув із місяць — пробыл с месяц [около месяца] 3) с твор. п. а) (при обознач. совместимости и т.п.) с; редк. о брат з [із] сестрою — брат с сестрой він людина з розумом — он человек с умом стіл із трьома ніжками — стол о трёх ножках б) (при обознач. характера действия) с; (иногда) при (чём) з вашою допомогою — с вашей помощью, при вашей помощи, при вашем содействии з метою — с целью з умовою, що... — с условием, что..., при условии, что... з часом — со временем... смотреть

З

IЗ (зе). Як назва літери вживається в с. р.: велике з; як назва звука вживається в ч. р.: твердий з.IIЗ – ІЗ – ЗІЗ, прийм. Вж. у словосп.: з вини, з вл... смотреть

З

[z]z, odз дитинства — od dzieciństwaз боку — z bokuз боку на бік — z boku na bokз гори — z góryз давнього-давна — od dawnaз діда-прадіда — z dziada-pra... смотреть

З

прийменниксприйменниксо¤ інструкція з -- инструкция по ¤ змагання з -- соревнования по ¤ знущатися з -- издеваться над ¤ дізнатися з повідомлення -- у... смотреть

З

буквенное обозначение серии пассаж. паровозов с перегревателем и простой 2-цилиндровой машиной (1-кратного расширения) типа 2-3-0 с диаметром движущих ... смотреть

З

з I девятая буква др.-русск. алфавита, называется земля́; числовое знач. = 7. Позднее з возникло частично из более древнего dz, которое обозначалось в ... смотреть

З

З, прийм.; ніколи не змінюється на с: з до́му, з по́ля, з ха́тиз, приросток, перед к, п, т, х змінюється на с: сказа́ти, спита́ти, сте́рти, схопи́ти; у... смотреть

З

буква земля, зе; согласная, в азбучном порядке девятая, в церковной ей предыдет s, зело, в произношении одна и та же; она употреблялась только в начале... смотреть

З

Iдевятая буква др.-русск. алфавита, называется земля; числовое знач. = 7. Позднее з возникло частично из более древнего dz, которое обозначалось в ряде ст.-слав. памятников кириллического письма через ѕ (зело) – восьмая буква с числовым знач. = 6; см. Срезн. I, 891.IIв качестве приставки вм. из (см.) является результатом польск. влияния; ср. позволить, дозволить в отличие от исконно русск. изволить; см. Преобр. I, 267.... смотреть

З

З, буква земля, зе, согласная, в руской азбуке осьмая; в церковной ей предыдет , зело, в произношении одна и та же; она употреблялась только в начале немногих слов и в счете: под титлою означает 6, шесть, а со знаком шесть тысяч; означает 7, семь; семь тысяч и пр. см. А. В сокращении, 3 означ. запад, у моряков W. Зн. знак, значит; зр. зри, смотри; зв. звательный падеж. <br><br><br>... смотреть

З

З Авторы по алфавиту - З Задорнов Михаил * Зейме Иоганн (Seume) (Источник: «Афоризмы со всего мира. Энциклопедия мудрости.» www.foxdesign.ru)Синонимы: ... смотреть

З

З.Буква русской и славянской азбуки; славянское название — земля; числовое значение — 7 (з̃), со знаком ҂ — 7000 (҂з̃).

З

I сокр. от западovest, O II сокр. от зимнийinvernale III сокр. от зыбьmareggio, moto ondoso

З

( &LT; кириллич. З "земля" &LT; др.-греч. Ζ дзета)9-я буква русского алфавита.Синонимы: буква

З

1. әліп (орыс алфавитінде *а* әріпінің ескі аты);2. азы мн. перен. әліп (негіз, бір нәрсенің басынан бастау, бастапқы мәлімет); начинать с зов әліппеден бастау;ни за не знать әліпті таяқ деп білмеу;- ни за түк түйсіксіз... смотреть