ЗАКІ́НЧИ́ТИ (довести що-небудь до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИ, СКІНЧИ́ТИ, ПОКІНЧИ́ТИ, ДОКІНЧИ́ТИ, ЗАВЕРШИ́ТИ, ДОВЕРШИ́ТИ, ВИ́ВЕРШИТИ, ПОВЕРШИ́ТИ ро... смотреть
заве́ршити[завершиетие] -шу, -шиеш, -шиемо, -шиетеи; нак. -ерш, -ерштеи і [завеиршитие] -шу, -шиш, -шиемо, -шиете; нак. -ши, -ш'іт'
недок. завершувати, док. завершитиto complete, to conclude, to consummate, to crown
[zawerszyty]дієсл.zakończyć
{заве́ршиетие} -шу, -шиеш, -шиемо, -шиетеи; нак. -е́рш, -е́рштеи і {завеирши́тие} -шу́, -ши́ш, -шиемо́, -шиете́; нак. -ши́, -ші́т.
【完】 见 завершувати
Закончыцьзьдзяйсьняць
Заверши́ти, -шу́, -ши́ш, -ша́ть
заверши́ти дієслово доконаного виду
-шу, -іпиш zakończyć, dokończyć
див. завершувати.
закончыцьзьдзяйсьняць
закончыць зьдзяйсьняць
сов. от завершувати
матем. завершать
завершити (-шу, -шиш, -шить, -шимо, -шите, -шать)