ЗАКРИВА́ТИ (робити невидимим, недоступним), ЗАТУЛЯ́ТИ, ЗАСТУПА́ТИ, ЗАСЛОНЯ́ТИ, ЗАСЛО́НЮВАТИ рідше, ЗАТУ́ЛЮВАТИ розм., ОСЛО́НЮВАТИ діал.; ОБСЛО́НЮВАТИ р... смотреть
закри́ти о́чі кому. Перебувати біля вмираючого до останньої його хвилини. Сиротина я безродний, десь загину в чужині. І ніхто очей холодних не закриє там мені (С. Руданський); Он там .. мучилась одинока, як палець, вчителька і, коли б не старі матушки, не було б кому й очі закрити (М. Коцюбинський); (Сотникова:) Я знаю, вона (чорниця Марія) поховала свого чоловіка в Сибіру. (Пан осавула:) Так, панно, пішла за ним і в Сибір, там закрила йому очі (М. Лазорський). заплю́щувати (рідше закрива́ти, замика́ти і т. ін.) / заплю́щити (рідше закри́ти, замкну́ти і т. ін.) о́чі. 1. на що. Навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. Отож люди жили в основному із власних городів, що зеленіли при кожній хатині, на що герой наш, совіслива людина, поки що заплющував очі (А. Дімаров); Багато на що заплющували очі, і діяв “закон” загальної амністії (З газети); Гадають, певно, що він заплющив очі на те шкідництво або навіть й потурав йому (М. Ю. Тарновський). 2. перев. зі сл. закри́ти, замкну́ти. Умерти. — Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? (Є. Гребінка); — Я все більше та більше ослабаю .. і що з тебе буде, як я замкну очі?.. (О. Кобилянська). затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати. Не зітхай, моя дівчино, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй безнадійно, Від життя не утікай (П. Грабовський); (Демко:) Приказую тобі: затули рота! (М. Кропивницький); — Ану закрий пельку! — густим басом просив із темряви Микифор (Григорій Тютюнник); (Аврелія:) І ти б хотів, щоб я вуста замкнула, а тільки серцем Богові молилась? (Леся Українка). заці́пити пи́сок. Нічого іншого (Мотрі) не лишилося, як “заціпити писок” і, шморгаючи носом, тихо хлипати собі в кулак (У. Самчук). 2. кому і без додатка. Примушувати кого-небудь замовкати, не давати змоги висловлювати свою думку. Не можна затулити уста народові (М. Рильський); Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (І. Ф... смотреть
недок. закривати, док. закрити1) to shut, to close; to lockзакрити збори — to break up (to close) a meetingзакрити очі на щось — to shut one's eyes to ... смотреть
Заплюшчыцьзачыняцьзаштукавацьпазаплюшчвацьпазатульвацьпазачыняцьсплюшчыць
заплюшчыцьзачыняцьзаштукавацьпазаплюшчвацьпазатульвацьпазачыняцьсплюшчыць
заплюшчыць зачыняць заштукаваць пазаплюшчваць пазатульваць пазачыняць сплюшчыць
Закри́ти, -кри́ю, -кри́єш; закри́й, -кри́йте
-рию, -риєш zakryć, zasłonić; zamknąć ~ дужки zamknąć nawias
техн. задвигать, закрывать, заслонять
закри́ти вул. ув'язнити (Лучук) (ср)
закри́ти дієслово доконаного виду
див. закривати.
закры́ть, покры́ть
сов. от закривати
Зімкнути вії і не розплющувати очей до ранку
Зімкнути вії і не розплющувати очей до ранку
закрывать скобки
умерти